Освітня програма Стрептівської гімназії 2023-2024 н.р.

  ПОГОДЖЕНО                                                           ЗАТВЕРДЖУЮ

  на засіданні педагогічної ради                             Директор Стрептівської  гімназії      

  Стрептівської гімназії від 30.08.2023р.             Н.В. Пожарницька

  протокол № 1

Освітня програма

Стрептівської гімназії

Кам’янка-Бузької міської ради

Львівської області

на 2023-2024 н.р.

Структура освітньої програми

І. Загальні положення освітньої програми

1.1. Нормативно-правова база

1.2. Інформація про заклад освіти

1.3. Орієнтовна структура навчального року.
 

ІІ. Дошкільна освіта

2.1. Нормативно-правова база дошкілля.

2.2.Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

2.3. Очікувані результати навчання та формування компетентностей вихованців

2.4. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти

2.5. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

ІІІ. Початкова школа

3.1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

3.2. Очікувані результати навчання та формування компетентностей учнів

3.3. Форми організації освітнього процесу

3.4. Інструментарій оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти
3.5. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

ІV. Базова школа
4.1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

4.2. Очікувані результати навчання та формування компетентностей учнів

4.3. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти

4.4. Інструментарій оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти
4.5. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

І. Загальні положення освітньої програми

1.1. Нормативно-правова база

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів;
• очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатках; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

       Спрямованість освітньої програми направлена на

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;
• виховання працьовитості, любові до природи;
• розвиток в учнів національної самосвідомості;
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
• створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм.

       Головними завданнями  закладу освіти є :

• виховання громадянина України;
• формування особистості учня, розвиток його здібностей, обдарувань, наукового світогляду;
• виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів до подальшої освіти і трудової діяльності;
• виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод  людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до своїх обов’язків людини і громадянина;
• виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
• виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження, зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів.

Основним засобом реалізації призначення  загальноосвітнього закладу   є   засвоєння учнями обов'язкового змісту загальноосвітніх програм. Основою для розроблення освітньої  програми є стандарт освіти відповідного рівня. З урахуванням поетапного переходу закладу освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2023/2024 навчальному році освітня програма закладу освіти розроблена на основі:

• для 1-2 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018),  складена за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленою під керівництвом О.Я.Савченко – Нова українська школа, затвердженою Колегією Міністерства освіти і науки України 23.02.2018, (наказ МОН від 08.10.2019 №1272),  додаток 1; 
•  для 3-4 класу – Державного стандарту початкової освіти (2018),  складена за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленою під керівництвом О.Я.Савченко – Нова українська школа, затвердженою Колегією Міністерства освіти і науки України 23.02.2018, (наказ МОН від 08.10.2019 №1273),  додаток 2; 
• для 5,6,7,8,9 класів – складена за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405, додаток 4;

1.2. Інформація про заклад освіти

   Стрептівська гімназія відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кам’янка-Бузької міської ради, Львівського району, Львівської області здійснює планування своєї діяльності на підставі Конституції України,  законів України «Про освіту»,    «Про  повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту»,    «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання», «Про охорону дитинства»,  «Про права дитини», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»,    Указу Президента України  від 18.05.2019 № 86/2019 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання», Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (затверджено наказом МОН України від 16.06.2015 № 641),  Концепції Нової української школи (схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України  від 14 грудня 2016 року № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»,  Базового компоненту дошкільної освіти (нова редакція), схваленого колегією Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України   від 04.05.2012 № 5/2-2, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України  від 22.05.2012 № 615, Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 24.03.2016 № 234,  Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу  (ДСапПіН 5.5.2.008-01),  Державного стандарту початкової освіти», затвердженого постановою  Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 87,  Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою  Кабінету Міністрів України  від 23.11.2011 № 1392  Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 12.03.2003 № 530 (зі змінами),  власного Статуту, забезпечує  здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей),  визначених Державними стандартами.

Стрептівська гімназія  має таку структуру:

• заклад дошкільної  освіти – 2 групи;
• школа І ступеня (1 – 4 класи);
• школа ІІ ступеня (5 – 9 класи);

 Мова навчання – українська.

Дошкільний підрозділ гімназії у 2023 – 2024 навчальному  році  включає 2 групи, які відвідує 30  вихованців. Шкільний підрозділ гімназії у 2023 - 2024 навчальному  році  включає 4 початкові класи, у яких навчається 35 учнів,  5-9 класи, у яких навчається 58 учнів.

Навчальний рік у дошкільному підрозділі розпочинається 01 вересня 2023 року і закінчується 31 липня 2024 року, літній оздоровчий період, під час якого освітня робота формується відповідно до вимог чинного законодавства, триває з 1 по 31 серпня 2024 року. Вересень – адаптаційний період для дітей молодшого дошкільного віку.

Освітній процес та виховання дітей в дошкільному підрозділі організовано у відповідності з річним планом гімназії на 2023-2024 навчальний рік.

У дошкільному підрозділі встановлено 5-денний тиждень з 6-годинним перебуванням дітей з 9.00 до 15.00.

               Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» 2023/2024 навчальний рік розпочинається 1-го  вересня святом – Днем знань і закінчується не пізніше 1-го липня 2024 року.

         Тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів (без урахування днів, коли діти припиняли навчання з незалежних від них причин: карантин, температурний режим тощо).

1.3. Орієнтовна структура навчального року:

І семестр:   01.09.2023 - 22.12.2023р.

                   ІІ семестр:  15.01.2023 -  07.06.2024р.

Канікули:

осінні:    01.11.2023 – 05.11.2023р.

зимові:   23.12.2023 – 14.01.2024р.

весняні:  25.03.2024 – 31.03.2024р.

Великодні свята – 03.05.2024 – 07.03.2024р.

      Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» - 7 червня 2024 року.

      Режим роботи  Стрептівської гімназії: п’ятиденний навчальний тиждень, одна зміна.

                                          Розклад дзвінків:

1 клас (тривалість навчального заняття 35 хв)

ІІ. ДОШКІЛЬНА ОСВІТА

2.1. Нормативно-правова база дошкілля

Відповідно до вирішення ключових завдань у 2023/2024 навчальному році, освітню програму діяльності  дошкільної підрозділу  буде зорієнтовано на цінності та інтереси дитини, урахування вікових можливостей, збереження дитячої субкультури, взаємозв’язок усіх сторін її життя.

Місія діяльності  дошкільного підрозділу  полягає у наданні дітям дошкільного віку якісної дошкільної освіти і виходить із визначеного у сучасній психолого-педагогічній науці поняття про те, що саме забезпечення емоційного благополуччя дитини в умовах сім`ї і дошкільного  закладу освіти стає запорукою її успішного розвитку, і є головним критерієм оцінки його результату.

Реалізація місії закладу полягає у забезпеченні емоційного благополуччя,  що сприяє розвитку  фізичного, психічного, соціального здоров’я  та повноцінній пізнавальній активності дитини, яка призведе до її успішної самореалізації на наступному етапі життя в початковій ланці школи.

Мета освітньої програми - реалізація комплексу розвивальних, виховних, навчальних функцій та змістовних напрямів організації життєдіяльності в межах вікової компетентності дітей від 3 до 6(7) років із поступовим ускладненням змістовної наповнюваності на кожному віковому етапі.

Основні показники реалізації освітньої програми

Виконання освітньої програми дасть змогу:

• удосконалити організацію освітнього процесу в закладі з метою  забезпечення ефективної реалізації завдань державного стандарту;
• забезпечити формування у дітей дошкільного віку мотивації до навчальної діяльності та саморозвитку;
• створити умови для якісного соціально-емоційного розвитку дитини дошкільного віку як запоруки  успішної самореалізації на наступному етапі життя в початковій ланці школи;
• забезпечити компетентнісний підхід до освітнього процесу;
• забезпечити збереження психічного здоров`я дітей раннього дитинства;
• задовольнити освітньо-культурні потреби здобувачів освіти;
• удосконалити систему підвищення професійної майстерності педагогів,  надаючи пріоритет самоосвіті;
• упровадження в освітню практику сучасних інформаційних і комунікаційних технологій;
• упровадження ефективних технологій співпраці з батьками в практиці психолого-педагогічного партнерства.

Освітня програма дошкільного підрозділу Стрептівської гімназії розроблена відповідно до:

• Закону України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017 року.

          -        Закону України «Про дошкільну освіту» (із змінами від 05.09. 2017року)

• Базового компонента дошкільної освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.05.2012 року № 615;
• Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 року № 305 (із змінами від 29.07.2015 року № 530). В ньому сказано, що навчальний рік розпочинається 2 вересня і закінчується 29 травня. 30 травня – 31 серпня – оздоровчий період;
• Положення про навчально-виховний комплекс (ЗНЗ – ДНЗ) затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 року № 306(із змінами від 27.08.2010 року № 768);
• Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів,затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 року № 234 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.04.2016 року за № 563/28693;
• наказів Міністерства освіти і науки України:

• від 20.04.2015 року № 446 «Про гранично допустиме навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.05.2015 року за № 520/26965;

• від 19.12. 2017 року №1633 «Про затвердження Примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання»;

• листів Міністерства освіти і науки України:

• від 25.05.2016 року № 2/4-14-926-6 «Щодо Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів»;
• від 02.06.2015 року № 2/4-14-1100-15 «Про гранично допустиме навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності»;
• від 19.08.2011 року № 1/9-634 «Про забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку».
• від 16.03.2012 року № 1/9-198«Організація роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період»;
• від 28.05.2012 року № 1/9-413 «Про організацію фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період».

• листа Інституту інноваційних технологій і змісту освіти № 1.4/18-3082 від 26.07.2010 року «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі».

2.2. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

   У освітньо-виховному процесі закладу реалізується зміст інваріантної та варіативної складової Базового компоненту дошкільної освіти за комплексними та парціальними програмами.  Для програмно-методичного забезпечення освітнього процесу використовуються навчальні видання, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання в дошкільних навчальних закладах у 2023/2024 навчальному році розміщені на сайті Міністерства освіти і науки України

Навчальний план для дошкільного підрозділу гімназії складено за освітньою програмою розвитку для дітей від 3 до 6 (7) років «Українське дошкілля» (О.Білан),  (лист Міністерства освіти і науки України від 23. 05.2017 року № 1/11-4988).

Програма побудована на принципах науковості, інтеграції, системності, комплексності, гуманізації змісту навчання та виховання. Програма відповідає стратегічним завданням дошкільної освіти: реалізація особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти, прилучення дітей до системи цінностей, культури, традицій українського народу, формування в дошкільників цілісної картини світу. Програма синтезує історичні надбання, нові досягнення теорії та практики дошкільної освіти, актуальні суспільні вимоги до неї, забезпечуючи гармонійний розвиток дитини.

“Українське дошкілля” визначає завдання і зміст розвитку дитини віком від двох до шести років. Розгляд кожного вікового періоду розпочинається розділом “Психологічна характеристика дитини”, в якому подані вікові характеристики розвитку. Це дає змогу педагогові в освітньому процесі орієнтуватися на психологічні особливості розвитку дитини.

Свої завдання дошкільний підрозділ реалізує у тісній співпраці зі сім’єю: активне залучення батьків до освітнього процесу, консультування з питань психолого-педагогічної підготовки до виховання дітей. Саме тому розділ “Співпраця зі сім’єю” передбачає напрями спільної діяльності педагога і батьків із забезпечення повноцінного розвитку особистості дитини. У програмі визначено завдання з різних напрямків роботи з дітьми: фізичний, соціально-моральний, емоційно-ціннісний, пізнавальний, мовленнєвий, художньо-естетичний, креативний.

У 2023-2024 навчальному році у дошкільному підрозділі гімназії пріоритетними будуть такі напрямки навчання та виховання: національно-патріотичний, забезпечення фізичного, психічного і соціального розвитку дітей, їх безболісної адаптації до змінних умов життя та успішного входження у соціальне середовище.

Об’єм освітньої діяльності протягом тижня визначено у відповідності з санітарно-епідеміологічними вимогами до утримання і організації режиму роботи дошкільних навчальних закладів.

Реалізація навчального плану передбачає врахування принципу інтеграції освітніх ліній у відповідності з віковими можливостями і особливостями вихованців.

Розподіл  занять на тиждень на дитину у дошкільному підрозділі Стрептівської гімназії на 2023-2024 навчальний рік

Молодша група

Понеділок

1. Довкілля

2. Фізкультура

Вівторок

1. Сенсорно-математичні уявлення

2. Малювання

Середа

1. Мовлення дитини

2. Фізкультура

Четвер

1. Літературна діяльність

2. Аплікація/ліплення

П’ятниця

Узагальнення

Старша група

Понеділок

1. Довкілля

2. Фізкультура

3. Малювання

Вівторок

1. Християнське виховання

2. Сенсорно-математичні уявлення

Середа

1. Мовлення дитини

2. Фізкультура

3. Літературна діяльність

Четвер

1. Народознавство

2. Аплікація/ліплення

3. Грамота

П’ятниця

Узагальнення

Інваріантна складова програми реалізується через вивчення музичного мистецтва.

Навчальне навантаження: тривалість проведення занять відповідають віковим можливостям вихованців згідно із санітарним законодавством і становить:

- для дітей молодшого дошкільного віку – 10-15 хвилин;

- для дітей старшого дошкільного віку – 15-20 хвилин.

У різновіковій групі тривалість навчальних занять необхідно диференціювати, орієнтуючись на вік кожної дитини.

Необхідно враховувати, що значному скороченню організованих форм навчальної діяльності (занять) сприяє блочно-тематична організація освітнього процесу на засадах інтеграції, яка істотно знижує навчальне навантаження на дітей. При цьому тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватись за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5, 10, 15 хвилин відповідно з дітьми молодшого, середнього та старшого дошкільного віку), проте інтегроване заняття може замінити всі інші, крім занять з фізичної культури й музичного виховання. Тобто, щодня можна проводити одне інтегроване заняття, закріплюючи набуті дітьми знання і вміння в різних видах дитячої діяльності протягом дня.

Заняття, які потребують підвищеної пізнавальної активності, необхідно проводити переважно в першу половину дня та у дні з високою працездатністю (вівторок, середа). Рекомендується поєднувати та чергувати їх із заняттями з музичного виховання та фізкультури.

Максимально допустима кількість занять у першій половині дня для дітей молодшого та середнього дошкільного віку не перевищує 2-х, для дітей старшого дошкільного віку – 3-х організованих навчальних занять.

У середині та наприкінці занять, що потребують високого інтелектуального напруження чи статичної пози дітей, необхідно проводити фізкультурні хвилинки.

Тривалість перерв між заняттями має становити не менше 10 хвилин.

Максимально допустиме навчальне навантаження визначають шляхом множення загальної кількості занять на тиждень, відведених на вивчення освітніх ліній у віковій групі, на тривалість заняття залежно від віку вихованців.

Не дозволено вимагати від дітей виконання домашніх завдань.

Протягом  дня рівномірно розподіляються всі види активності за основними лініями розвитку залежно від бажань та інтересу дітей.

Фізичне виховання дітей у дошкільному навчальному закладі має складатися з:

• ранкової гімнастики;
• занять фізичною культурою;
• рухливих ігор та ігор спортивного характеру;
• загартування;
• фізкультурних хвилинок під час занять, фізкультурних пауз між заняттями;
• фізкультурних комплексів під час денної прогулянки.

Визначаючи обсяг рухової активності дітей, необхідно враховувати стан їхнього здоров’я та психофізіологічні особливості.

2.3. Очікувані результати навчання та формування компетентностей учнів

Пріоритетними напрямами у новому навчальному році є такі:

 • забезпечення наступності у впровадженні особистісно орієнтованої моделі освіти в дошкільній та початковій ланках освіти (для реалізації освітніх вимог обох ланок освіти, орієнтуючись на Концепцію НУШ, її новий зміст, зміну освітнього простору, результативною є така форма взаємодії, як педагогічне партнерство вихователя та вчителя першого класу щодо створення розвивального середовища, осередків діяльності, застосування компетентнісного та діяльнісного підходів під час освітнього процесу для розвитку особистості, організації та проведення ранкових зустрічей, використання ігрових методів у навчальних заняттях);

 • формування екологічної свідомості, навичок практичного життя, готовності до взаємодії з навколишнім світом; реалізацію проєктної діяльності; наприклад, соціально-екологічного проєкту «Виховання культури сортування сміття та поводження з відходами у всіх учасників освітнього процесу»; самонавчання дітей «діти-дітям» (із закріпленням практичних навичок тощо);

• удосконалення роботи щодо формування комунікативно-мовленнєвої та математичної компетенцій дітей дошкільного віку шляхом упровадження інноваційних методик і технологій;

Компетентності Базового компонента дошкільної освіти є кінцевим результатом освітнього процесу дошкілля

2.4. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти

При виборі методик перевага надається розвиваючим методикам, що сприяють формуванню пізнавальної, соціальної сфери дітей. Неперервна безпосередньо освітня діяльність з дітьми, в основі якої домінує ігрова діяльність, в залежності від програмового змісту, проводиться фронтально, підгрупами, індивідуально.

         Важливою особливістю організації освітнього процесу є використання ігрових і проблемно-навчальних ситуацій, інформаційно-комунікаційних та комунікативних технологій, проєктної діяльності; продумування найбільш вдалих форм і методів організації освітнього процесу, під час яких діти могли б, з одного боку, працювати індивідуально, з іншого – працювати разом, проявляти ініціативу, радитися один з одним, допомагати. Необхідно так проєктувати діяльність дітей, щоб діти не лише б набували та розширювали свої знання, а й ставали більш уважними один до одного, до дітей іншого віку, до дорослих, вміли б висловлювати свої думки, слухати і поважати думки інших тощо.

         Отже, під час спеціально організованої навчально-пізнавальної діяльності педагог має сприяти тому, щоб дитина отримувала доступний віку обсяг інформації та практично засвоювала важливі уміння та навички в рамках цієї інформації, щоб опановувала систему моральних цінностей, отримувала життєвий соціальний досвід спілкування та доречної поведінки.

         Основним акцентом такої діяльності є партнерська взаємодія дорослого з дітьми через: включеність вихователя у запропоновану діяльність нарівні з дітьми; добровільне приєднання дошкільнят до діяльності (без психічного і дисциплінарного примусу); залучення батьків (законних представників) дітей до освітнього процесу; вільне спілкування і переміщення дітей під час діяльності (передбачення педагогом організації відповідного розміщення 3 навчально-дидактичних матеріалів у просторі групового приміщення чи іншої території закладу); залучення батьків до освітнього процесу; гнучкість у завершені певної роботи дітьми (кожен працює в своєму темпі).

Цікаво, пізнавально і компетентно – це те що привертає увагу дітей. Саме тому середовище, в якому розвивається дитина, має бути сучасним і сприяти забезпеченню ефективного формування у дітей необхідних компетенцій, навичок самостійної та спільної діяльності, активної взаємодії у соціумі, задля реалізації власних можливостей.

Предметно-просторове середовище має бути: змістовно-насиченим, готовим до трансформації; багатофункціональним; варіативним; доступним; безпечним. При цьому потрібно раціонально комплектувати та гнучко розподіляти простір на осередки (локації), пам’ятаючи, що різні види роботи вимагають постійної зміни локацій: дітям потрібно працювати в парах, у групах по 3-6 осіб.

З метою реалізації принципу наступності між дошкільною та початковою освітою буде продовжено співробітництво між педагогами дошкільного підрозділу та вчителями початкових класів за трьома напрямами: інформаційно-просвітницьким, методичним, практичним.

Висока якість дошкільної освіти буде забезпечена спільними зусиллями управлінської та методичної служб, педагогів та батьківської громадськості, діяльність яких націлена на досягнення оптимальних результатів освітньої роботи з дітьми дошкільного віку, наступності у реалізації як навчальних, так і основних виховних завдань.

2.5. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

 • програма (план) переходу дітей до дошкільного підрозділу Стрептівської гімназії. Для кожної дитини, яка вперше приходить у дошкільну групу необхідно організувати перехідний період, що передбачає знайомство з вихователем, колективом й закладом, поступову адаптацію та створення умов. Ефективний перехід дітей до дитячого садка залежить від готовності персоналу закладу розвивати позитивні відносини і загальні підходи до забезпечення успішності для всіх дітей, які можуть переходити до дитячого садка з дому чи з іншої установи.

ІІІ. ПОЧАТКОВА ОСВІТА

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

3.1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Відповідно до наказу МОНУ від 20.04.2018 р. № 407 закладом освіти визначено загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 – 4-х класів:

      для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік,

      для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,

      для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,

      для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Відповідно до робочого навчального плану для початкової школи з навчанням українською мовою, розробленого на підставі типової освітньої програми початкової освіти під керівництвом О. Я. Савченко:

Типовий навчальний план

початкової школи з українською мовою навчання

Стрептівської гімназії на 2023-2024 н.р.

Варіативна складова навчального плану спрямована на вивчення основ християнської етики та підсилення вивчення української мови (за навчальними програмами для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня).

Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.

Відповідно до Загальних положень типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня, затверджених наказом МОНУ від 20.04.2018 р. № 407, освітню програму укладено за такими освітніми галузями: мовно-літературна (мовний і літературний компоненти) та іншомовна (англійська мова), математична ( математика), я досліджую світ (природнича, громадянська, історична,соціальна, здоров’язбережувальна).  До предметів, які вивчаються в початковій школі гімназії відносяться: українська мова (мова та читання), іноземна (англійська) мова, математика, природознавство, я у світі, я досліджую світ, образотворче мистецтво, музичне мистецтво, трудове навчання, інформатика, основи здоров'я, фізична культура.

Зміст предметів, які вивчаються в початковій школі, закладений в переліку навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів здійснюється вербально. Відповідно до чинного законодавства при визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативна тривалість уроків у 1 класі – 35 хвилин, 2 – 4 класах – 40 хвилин.

3.2. Очікувані результати навчання та формування компетентностей учнів

Освітня програма спрямована на реалізацію мети та завдань освітніх галузей, визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти, що забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, які реалізуються через уміння вчитися,здатність логічно міркувати, уміння критично мислити, готовність розв’язувати проблеми із застосовуванням досвіду практичної діяльності для вирішення повсякденних задач, уміння працювати в команді тощо. Крім того, навчання в 1 – 4 класах сприятиме виробленню в учнів передумов самостійного пошуку й аналізу інформації,  фінансової грамотності та підприємницьких навичок.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Тому доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

3.3. Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок; використання проектних технологій, елементів дистанційного навчання.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, квести, інтерактивні уроки (уроки-«змагання», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, відео-уроки, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативні технології. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності. Серед засобів, що можуть використовуватися, мультимедійні презентації, проекти, онлайн тести, програмні засоби навчання та інше. Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

У закладі освіти реалізується здобуття початкової освіти за інституційною та за потреби індивідуальною формою: сімейною (домашньою).

За заявою батьків заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної галузі.

3.4. Інструментарій оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

Вимірювання результатів навчання здобувачів освіти відбувається шляхом: формувального оцінювання, яке допомагає відстежувати особистісний розвиток здобувачів освіти і опанування ними навчального досвіду як основи компетентності, вибудувати індивідуальну освітню траєкторію особистості; підсумкового (тематичного та завершального) оцінювання, під час якого навчальні досягнення здобувачів освіти співвідносяться з очікуваними результатами навчання, визначеними Типовою освітньою програмою на основі якої розроблену цю.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1-4 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними типовою освітньою програмою.

Навчальні досягнення здобувачів у 3-4 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті:

• відстежувати навчальний поступ учнів;
• вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини;
• діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;
• вчасно виявляти проблеми ф запобігати їх нашарюванню;
• аналізувати реалізацію освітньої програми та Державного стандарту початкової освіти, ухвалювати рішення щодо корегування навчальної програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;
• запобігати побоювання дитини помилитися;
• плекати впевненість у власних можливості і здібностях.

Орієнтирами для оцінювання навчальних досягнень учнів (формувального і підсумкового) є окреслення очікуваних результатів навчання, об’єднаних за галузями та проіндексовані відповідно до обов’язкових результатів навчання Державного стандарту початкової освіти.

Очікувані результати навчання слід використовувати для:

• встановлення цілей уроку, окремих видів діяльності учнів, вправ тощо;
• постійного спостереження за навчальним поступом учня/учениці з боку вчителів, батьків і самих учнів;
• поточного, зокрема й формувального, оцінювання;
• підсумкового оцінювання (для другого циклу навчання).

На основі очікуваних результатів навчання вчитель/учителька може формулювати індивідуальні результати навчання учня/учениці відповідно до опанування ним/нею конкретного вміння, таким чином відстежуючи поступ учня за конкретний проміжок часу (напр., за два місяці).

Спостереження за навчальним поступом учнів та оцінювання цього поступу розпочинається з перших днів навчання дитини у школі і триває постійно. Невід’ємною частиною цього процесу є формування здатності учнів самостійно оцінювати свій поступ.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти. Державна підсумкова атестація учнів 4-х класів проводиться відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07.12.2018 №1369, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02.01.2019 № 8/32979.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації мети і завдань початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

3.5. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. (відповідно до Закону України «Про освіту»). Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться  5 років і 8 місяців.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-6 класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) та 7-9 класів (цикл базового

предметного навчання базової середньої освіти) закладів загальної середньої освіти сформовано для:

- закладів з навчанням українською мовою (додаток 1);

- класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної

меншини чи з навчанням українською мовою та вивченням мови корінного

народу або національної меншини (додаток 2).

Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та роками навчання. Рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за освітніми галузями та роками навчання визначено відповідно до базових навчальних планів (додаток 23 Державного стандарту). Загальний обсяг навчального навантаження учнів розподілено між роками навчання, освітніми галузями, обов’язковими та вибірковими освітніми компонентами. Обсяг навчального навантаження для учнів для 5 класів – 1085 годин/навчальний рік, для учнів 6 класів – 1190 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для
9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Навчальний план

з українською мовою навчання для 5-6 класів

Стрептівської гімназії на 2023-2024н.р.

Навчальний план

Стрептівської гімназії на 2023-2024 н. р. з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов для 7-9 класів

Навчальний план вміщає зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів

Варіативна складова навчальних планів використана на:

      підсилення предметів інваріантної складової;

      індивідуальні заняття та консультації.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлена відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" .

Поділ класів на групи при вивченні української та іноземної  мов, трудового навчання, фізичної культури та інформатики здійснити відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

4. 2. Очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затверджені наказами МОН України (затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407).

Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

Результати навчання повинні зробити внесок у формування ключових компетентностей учнів:

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних  компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

4.3. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та

здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та

інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.

У 2023/2024 н. р. за заявами батьків, враховуючи умови воєнного стану у

закладі організовано очну форму навчання для учнів 5-9 класів.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку,

інтерактивні форми i методи навчання — дослідницькі, інформаційні, проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуативні вправи, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організовує у межах уроку aбo в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм i методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи

конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних

очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

За заявою батьків заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

З метою належної організації освітнього процесу в закладі освіти формуються класи та/або групи, зокрема, інклюзивні, з дистанційною формою здобуття.

Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517), наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012, наказом Міністерства освіти і науки № 401 від 08.04.2016) клас може ділитися на групи під час вивчення української мови за умови більше 27 учнів у класі, під час вивчення англійської мови дві групи з кількістю не менше 8 учнів у кожній або створення між класних груп, під час проведення практичних занять з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

4.4. Опис інструментів оцінювання

Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання. В оцінюванні навчальних досягнень учнів важливо розрізняти поточне (формувальне) оцінювання (оцінювання для навчання) та підсумкове оцінювання (семестрове, річне). Формувальне оцінювання здійснюють з метою допомогти учням усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Підсумкове оцінювання здійснюють з метою отримання даних про рівень досягнення учнями результатів навчання після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Окрім поточного (формувального) та підсумкового (семестрового, річного) оцінювання, у закладі здійснюється проміжне оцінювання результатів навчання з предметів та інтегрованих курсів. Періодичність і процедури здійснення проміжного оцінювання й види діяльності, результати яких підлягають проміжному оцінюванню, визначають педагогічні працівники закладу залежно від дидактичної мети та з урахуванням відповідної навчальної програми.

Поточне (формувальне) оцінювання

Поточне (формувальне) оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечує наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти:

Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання.

Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року.

Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності.

Надання учням зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно  до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Важливо не протиставляти учнів одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня /учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності.

Створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання. Коригування освітнього процесу з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.

Підсумкове оцінювання

Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Педагогічна рада закладу загальної середньої освіти може ухвалити рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.

Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня / учениці. Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюється на розсуд закладу освіти.

Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року.

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.

Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі/учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ. Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами).

 Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, якуповідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам). Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем / ученицею, та коригування освітнього процесу.

Критерії та шкала оцінювання

Оцінювання зорієнтоване на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно керуватися такими категоріями критеріїв:

- розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;

- комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);

- планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;

- рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.

Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, у першому місяці навчання 5-го класу підсумкове та проміжне оцінювання результатів навчання учнів буде здійснюватися за рівневою шкалою, а його результати позначатимуть словами або відповідними літерами: «початковий (П)», середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)», та супроводжувати вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня / учениці (а не на помилки або невдачі). Якщо рівень результатів навчання учня / учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня / учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)).

4.5 Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.