ВСЗЯО за напрямком "Система педагогічної діяльності" (самооцінювання)
СХВАЛЕНО Рішення педагогічної ради Протокол № 7 від 09.06.2022 року
|
|
ВНУТРІШНЯ СИСТЕМА
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ У СТРЕПТІВСЬКІЙ ГІМНАЗІЇ
СИСТЕМА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2022р.
ВСТУП
Головною метою освітньої діяльності Стрептівської гімназії Кам’янка-Бузької міської ради Львівської області є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства. Досягти даної мети можна, забезпечивши високий рівень якості освіти.
Закон України «Про освіту» визначає якість освіти як «відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг», а якість освітньої діяльності – як «рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг» (пункти 29, 30 частини 1 статті 1).
Отже, якість освіти розглядається у нерозривній єдності якості процесу (діяльності) і якості результату. Якість освітнього процесу (діяльності) є невід’ємною складовою якості освіти, яка залежить від якості освітнього середовища, включає якісні і кількісні характеристики освітнього процесу, якість професійної компетентності викладачів, якість організаційно-управлінської компетентності.
Основною місією Стрептівської гімназії є формування особистості з усвідомленою громадянською позицією, яка готова до конкретного вибору свого місця в житті, відкрита до міжкультурного діалогу і здатна змінити на краще своє життя і життя своєї країни.
На формування внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти впливають вище зазначені чинники. Запровадження внутрішньої системи забезпечення якості – стратегічне рішення закладу, яке покликане допомогти поліпшити її загальну дієвість та забезпечити міцну основу для ініціатив щодо її ефективного та сталого розвитку.
Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:
— стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
— систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
— оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
— оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
— оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
— забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу:
— забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
— створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
— інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.
Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:
— оновлення методичної бази освітньої діяльності;
— контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю компетентностей учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
— моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
— створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Складовими напрямками внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти є:
- Освітнє середовище.
- Система оцінювання освітньої діяльності учнів.
- Система педагогічної діяльності.
- Система управлінської діяльності.
ІІ. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти
Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:
— принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
— принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;
— принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;
— принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
— принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ передбачає здійснення таких процедур і заходів:
- функціонування системи формування компетентностей учнів;
- підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу гімназії;
- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.
СИСТЕМА КОНТРОЛЮ за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:
- самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;
- моніторинг якості освіти.
ЗАВДАННЯ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТИ:
- здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в Стрептівській гімназії;
- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;
- аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;
- створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів;
- прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в Стрептівській гімназії.
Моніторинг в СТРЕПТІВСЬКІЙ ГІМНАЗІЇ здійснюють:
- директор гімназії та його заступник;
- засновник;
- органи, що здійснюють управління у сфері освіти;
- органи самоврядування,які створюються педагогічними працівниками, учнями та батьками;
- громадськість.
Основними формами моніторингу є:
- проведення контрольних робіт;
- перевірка документації;
- опитування, анкетування;
- відвідування уроків, заходів
Критерії моніторингу:
- об’єктивність;
- систематичність;
- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;
- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).
- Очікувані результати:
- отримання результатів стану освітнього процесу в Стрептівській гімназії;
- покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.
Підсумки моніторингу:
- підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;
- за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;
- дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднань вчителів, нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради.
Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;
- контингент учнів;
- психолого-соціологічний моніторинг;
- результати навчання учнів;
- педагогічна діяльність;
- управління гімназією;
- освітнє середовище;
- медичний моніторинг;
- моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;
- формування іміджу гімназії.
СИСТЕМА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Навчальний план в повному об’ємі забезпечений педагогічними кадрами. Підбір кадрів здійснює районний відділ освіти за обопільною згодою з адміністрацією школи. Розстановка педагогічних працівників здійснена відповідно до їх фахового рівня. Проведений раціональний розподіл навчальних годин. 80% вчителів має повне педагогічне навантаження, 20% вчителів працює з неповним навантаженням на підставі їхньої письмової згоди на вказаний режим роботи. Адміністрацією школи здійснюється постійний контроль за своєчасним підвищенням педагогічної кваліфікації на основі курсів, що проходять на базі ЛОІППО та інших освітніх закладів.
Проводить діагностика рівня саморозвитку педагога (особистісна самореалізація, прагнення до саморозвитку та самовдосконалення). Здійснюється тестування серед учителів з питань визначення рівня сформованості параметрів проектної культури, а саме: ініціативність, здатність до організаторської діяльності, комунікабельність та стиль спілкування з учнями, креативність, творчий потенціал педагога.
Атестація вчителів школи проходить відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010р. № 930 Вивчається система роботи вчителів по реалізації навчально-методичної проблеми, доцільність вибору та застосування різноманітних форм і методів роботи, впровадження інноваційних освітніх технологій у навчальний процес та їх результативність.
Для визначення ефективності роботи вчителя проводяться семестрові, річні та поточні моніторинги навчальних досягнень школярів, результативність яких свідчить про якість роботи педагога. Аналізується виховна позакласна робота вчителя, його участь у конкурсі «Вчитель року», у роботі шкільних та районних методичних об’єднань, семінарах, педчитаннях, проведенні відкритих уроків тощо.
За сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків, за умови досягнення успіхів у вихованні, навчанні учнівської молоді педпрацівникам надаються щорічні грошові винагороди до Дня працівника освіти. Преміювання працівників школи здійснюється відповідно до «Положення про преміювання педпрацівників школи за підсумками роботи та надання їм матеріальної допомоги на оздоровлення» (згідно Колективного договору). Розміри премій і матеріальної допомоги встановлюються колегіально за погодженням із профспілковим комітетом школи.
Вимога 3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти |
|
|
|
|
|||||||
3.1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність |
У всіх вчителів наявні календарно-тематичні плани. Календарно-тематичне планування відповідає освітній програмі закладу освіти, розробляється на семестр. Форма ведення календарно-тематичного плану є довільною. Календарно-тематичні плани розглядаються і погоджуються на засіданнях методичних об’єднань закладу освіти та заступником директора з навчальної роботи. У кінці навчального року вчителі самостійно або на засіданнях методичних об’єднань проводять аналіз реалізації календарно-тематичного планування та визначають напрямки вирішення проблем, які виникали у ході використання календарного планування протягом навчального року. Зміст календарно-тематичного планування в основному відповідає очікуваним результатам навчально-пізнавальної діяльності учнів згідно навчальних програм предметів (курсів). У календарно-тематичному плануванні більшості вчителів простежується компетентнісний підхід у викладанні. |
|
+ |
|
|
|
|||||
3.1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти |
Проблеми впровадження компетентнісного підходу обговорюються на засіданнях педагогічної ради та засіданнях МО. Реалізація компетентнісного підходу зазначена як основна науково-методична проблема, над вирішенням якої працює заклад освіти. У закладі проводяться майстер-класи вчителів, які успішно впроваджують компетентнісний підхід у процесі викладання. Частина вчителів залучає учнів у дослідницьку та проектну діяльність, ставить та розв’язує проблемні завдання, іноді проводяться диспути, розв’язання ситуативних завдань. Відбувається розвиток критичного мислення учнів під час проведення навчальних занять |
|
+ |
|
|
|
|||||
3.1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби) |
У закладі за необхідності розробляються індивідуальні навчальні плани для дітей, які цього потребують. |
|
+ |
|
|
||||||
3.1.4. Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо) |
Окремі вчителі мають оприлюднені публікації, методичні розробки, матеріали до навчальних занять. Учителі формують педагогічне портфоліо. На засіданнях педагогічних рад, методичних об’єднань відбувається обмін досвідом між вчителями у закладі освіти.
|
|
|
+ |
|
|
|||||
3.1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку |
В основному простежується наскрізний процес виховання під час проведення навчальних занять. Процес виховання реалізується у процесі викладання більшості предметів і курсів навчального плану. Більшість вчителів поєднує виховний процес з формуванням ключових компетентностей учнів |
+ |
|
|
|
||||||
3.1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційнокомунікаційні технології в освітньому процесі |
Більшість вчителів володіють навичками впевненого користувача у використанні комп’ютерних технологій, офісних програм, використовують ІКТ у викладацькій діяльності. Учителі закладу вдосконалюють свої навички з використання ІКТ шляхом індивідуальних консультацій, дистанційного навчання педагогічних працівників, онлайн-курсів, а також відвідують майстер-класи педагогів, компетентних у впровадженні ІКТ в освітній процес; займаються самоосвітньою діяльністю. Окремі педагогічні працівники проводять практичні заняття у рамках роботи творчих груп з впровадження ІКТ |
|
+ |
|
|
||||||
У цілому за вимогою 3.1: достатній рівень |
|||||||||||
Вимога 3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників |
|||||||||||
3.2.1.Педагогічні працівники сприяють формуванню, забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами |
Більшість вчителів використовує різні форми підвищення кваліфікації. Це не тільки курсова перепідготовка в Інституті післядипломної педагогічної освіти, а також участь у різноманітних тренінгах, конференціях, семінарах, вебінарах, онлайн-курсах тощо. Напрями підвищення кваліфікації в основному відповідають освітній програмі закладу освіти. |
|
+ |
|
|
||||||
3.2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти |
Деякі вчителі виступають на конференціях і семінарах, оприлюднюють публікації з тематики роботи. |
|
|
+ |
|
|
|||||
У цілому за вимогою 3.2: рівень, що вимагає покращення |
|||||||||||
Вимога 3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти |
|||||||||||
3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства |
Питання особистісно орієнтованого навчання є складним процесом, тому розгляду даного питання приділено увагу на засіданні педагогічної ради. Вчителі використовують під час проведення навчальних занять особистісно орієнтований підхід у навчанні. Простежуються під час освітнього процесу можливості розвитку учнів та їх самореалізація. В ході освітнього процесу в основному забезпечується психологічний комфорт дитини. |
|
+ |
|
|
||||||
3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з запитань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок |
Комунікація з батьками відбувається у різних формах: індивідуальні зустрічі, бесіди, онлайнова комунікація за допомогою соціальних мереж та шкільного сайту. Батьки періодично залучаються до виховних заходів, долучаються до навчального процесу. Більшість батьків позитивно оцінюють результати комунікування |
|
+ |
|
|
||||||
3.3.3 У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці |
Співпраця між педагогічними працівниками у закладі освіти відбувається під час роботи над розв’язанням певної науково-методичної проблеми, взаємовідвідування навчальних занять, поширення педагогічного досвіду. Наставником для інших працівників стає педагогічний працівник, який є більш обізнаним і компетентним у відповідній сфері педагогічної роботи. Результатом командної співпраці є розробка спільних проектів, підготовка до загальношкільних заходів тощо |
|
+ |
|
|
|
|||||
У цілому за вимогою 3.3: достатній рівень |
|||||||||||
Вимога 3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності |
|||||||||||
3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності |
Педагогічні працівники в основному дотримуються норм академічної доброчесності в освітній діяльності, інформують учнів про необхідність дотримання норм академічної доброчесності. Педагоги спрямовують зміст завдань під час проведення навчальних занять на творчу та аналітичну роботу учнів, в залежності від матеріалу розробляють такі завдання, які спонукають учнів критично мислити |
|
+ |
|
|
3.4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти |
Педагогічні працівники інформують учасників освітнього процесу про норми академічної доброчесності та їх важливість, вчать учнів при використанні інформаційних джерел робити необхідні посилання та вказувати автора. Частина вчителів розробляє завдання, які унеможливлюють списування |
|
+ |
|
|
У цілому за вимогою 3.4: достатній рівень |
3 |
||||
Загалом за напрямом 3 «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти» - достатній рівень
|
|