Освітня програма Стрептівської гімназії на 2025-26 н.р.

Дата: 29.08.2025 17:09

Кількість переглядів: 97

  СХВАЛЕНО                                                                   ЗАТВЕРДЖУЮ

  на засіданні педагогічної ради                             Директор Стрептівської  гімназії      

  Стрептівської гімназії від 29.08.2025р.               Н.В. Пожарніцька

  протокол № 1

Освітня програма

Стрептівської гімназії

Кам’янка-Бузької міської ради

Львівської області

(2025-2026 н. р.)

Освітня програма – це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями результатів навчання.

І. Загальні положення освітньої програми

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів;
• очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатках; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

       Спрямованість освітньої програми направлена на

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;
• виховання працьовитості, любові до природи;
• розвиток в учнів національної самосвідомості;
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
• створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм.

       Головними завданнями  закладу освіти є :

• виховання громадянина України;
• формування особистості учня, розвиток його здібностей, обдарувань, наукового світогляду;
• виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів до подальшої освіти і трудової діяльності;
• виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод  людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до своїх обов’язків людини і громадянина;
• виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
• виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження, зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів.

Основним засобом реалізації призначення  загальноосвітнього закладу   є   засвоєння учнями обов'язкового змісту загальноосвітніх програм. Основою для розроблення освітньої  програми є стандарт освіти відповідного рівня. З урахуванням поетапного переходу закладу освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2025/2026 навчальному році освітня програма закладу освіти розроблена на основі:

• для 1-2 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018),  складена за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленою під керівництвом О.Я.Савченко – Нова українська школа, (наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22),  додаток 1; 
•  для 3-4 класу – Державного стандарту початкової освіти (2018),  складена за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленою під керівництвом О.Я.Савченко – Нова українська школа, (наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22),  додаток 2; 
• для 5-8 класів – складена за Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021р. № 235;
• для 9 класу  - складена за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018р. № 405;

ІІ. Пояснювальна записка

   Стрептівська гімназія відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кам’янка-Бузької міської ради, Львівського району, Львівської області здійснює планування своєї діяльності на підставі Конституції України,  законів України «Про освіту»,    «Про  повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту»,    «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання», «Про охорону дитинства»,  «Про права дитини», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»,    Указу Президента України  від 18.05.2019 № 86/2019 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання», Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (затверджено наказом МОН України від 16.06.2015 № 641),  Концепції Нової української школи (схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України       від 14 грудня 2016 року № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»,  Базового компоненту дошкільної освіти (нова редакція), схваленого колегією Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України   від 04.05.2012 № 5/2-2, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України  від 22.05.2012 № 615, Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 24.03.2016 № 234,  Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу  (ДСапПіН 5.5.2.008-01),  Державного стандарту початкової освіти», затвердженого постановою  Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 87,  Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою  Кабінету Міністрів України  від 23.11.2011 № 1392  Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 12.03.2003 № 530 (зі змінами),  власного Статуту, забезпечує  здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей),  визначених Державними стандартами.

Стрептівська гімназія  має таку структуру:

• заклад дошкільної  освіти – 1 група;
• школа І ступеня (1 – 4 класи);
• школа ІІ ступеня (5 – 9 класи);

 Мова навчання – українська.

Дошкільний підрозділ гімназії у 2025 – 2026 навчальному  році  включає 1 групу (середню), які відвідує 15 вихованців. Шкільний підрозділ гімназії у 2025 - 2026 навчальному  році  включає 4 початкові класи, у яких навчається 32 учні,  5-9 класи, у яких навчається 60 учнів.

Навчальний рік у дошкільному підрозділі розпочинається 01 вересня 2025 року і закінчується 31 липня 2026 року, літній оздоровчий період, під час якого освітня робота формується відповідно до вимог чинного законодавства, триває з 1 по 31 серпня 2026 року. Вересень – адаптаційний період для дітей молодшого дошкільного віку.

Освітній процес та виховання дітей в дошкільному підрозділі організовано у відповідності з річним планом гімназії на 2025-2026 навчальний рік.

У дошкільному підрозділі встановлено 5-денний тиждень з 10-годинним перебуванням дітей з 08.30 до 17.30.

               Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» 2025/2026 навчальний рік розпочинається 1-го  вересня святом – Днем знань і закінчується не пізніше 1-го липня 2026 року.

         Тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів (без урахування днів, коли діти припиняли навчання з незалежних від них причин: карантин, температурний режим тощо).

Орієнтовна структура навчального року:

І семестр:   01.09.2025р. - 19.12.2025р.

                     ІІ семестр:  12.01.2026р. - 29.05.2026р.

Канікули:

зимові:   20.12.2025р. – 11.01.2026р.

весняні:  08.04.2026р. – 14.04.2026р.

      Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» - 29 травня 2026 року.

      Режим роботи  Стрептівської гімназії: п’ятиденний навчальний тиждень, одна зміна.

 Освітня програма Стрептівської гімназії складається з таких частин:

1)  дошкільна освіта,

2) початкова освіта,

3) базова середня освіта.

Кожна з них визначає:

1. Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення.

2. Очікувані результати навчання учнів.

3. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

4. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

ДОШКІЛЬНА ОСВІТА

Відповідно до вирішення ключових завдань у 2025/2026 навчальному році, освітню програму діяльності  дошкільної підрозділу  буде зорієнтовано на цінності та інтереси дитини, урахування вікових можливостей, збереження дитячої субкультури, взаємозв’язок усіх сторін її життя.

Місія діяльності  дошкільного підрозділу  полягає у наданні дітям дошкільного віку якісної дошкільної освіти і виходить із визначеного у сучасній психолого-педагогічній науці поняття про те, що саме забезпечення емоційного благополуччя дитини в умовах сім`ї і дошкільного  закладу освіти стає запорукою її успішного розвитку, і є головним критерієм оцінки його результату.

Реалізація місії закладу полягає у забезпеченні емоційного благополуччя,  що сприяє розвитку  фізичного, психічного, соціального здоров’я  та повноцінній пізнавальній активності дитини, яка призведе до її успішної самореалізації на наступному етапі життя в початковій ланці школи.

Мета освітньої програми - реалізація комплексу розвивальних, виховних, навчальних функцій та змістовних напрямів організації життєдіяльності в межах вікової компетентності дітей від 3 до 6(7) років із поступовим ускладненням змістовної наповнюваності на кожному віковому етапі.

Основні показники реалізації освітньої програми

Виконання освітньої програми дасть змогу:

• удосконалити організацію освітнього процесу в закладі з метою  забезпечення ефективної реалізації завдань державного стандарту;
• забезпечити формування у дітей дошкільного віку мотивації до навчальної діяльності та саморозвитку;
• створити умови для якісного соціально-емоційного розвитку дитини дошкільного віку як запоруки  успішної самореалізації на наступному етапі життя в початковій ланці школи;
• забезпечити компетентнісний підхід до освітнього процесу;
• забезпечити збереження психічного здоров`я дітей раннього дитинства;
• задовольнити освітньо-культурні потреби здобувачів освіти;
• удосконалити систему підвищення професійної майстерності педагогів,  надаючи пріоритет самоосвіті;
• упровадження в освітню практику сучасних інформаційних і комунікаційних технологій;
• упровадження ефективних технологій співпраці з батьками в практиці психолого-педагогічного партнерства.

Освітня програма дошкільного підрозділу Стрептівської гімназії розроблена відповідно до:

• Закону України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017 року.

          -        Закону України «Про дошкільну освіту» (із змінами від 05.09. 2017року)

• Базового компонента дошкільної освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.05.2012 року № 615;
• Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 року № 305 (із змінами від 29.07.2015 року № 530). В ньому сказано, що навчальний рік розпочинається 2 вересня і закінчується 29 травня. 30 травня – 31 серпня – оздоровчий період;
• Положення про навчально-виховний комплекс (ЗНЗ – ДНЗ) затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 року № 306(із змінами від 27.08.2010 року № 768);
• Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів,затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 року № 234 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.04.2016 року за № 563/28693;
• наказів Міністерства освіти і науки України:

• від 20.04.2015 року № 446 «Про гранично допустиме навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.05.2015 року за № 520/26965;

• від 19.12. 2017 року №1633 «Про затвердження Примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання»;

• листів Міністерства освіти і науки України:

• від 25.05.2016 року № 2/4-14-926-6 «Щодо Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів»;
• від 02.06.2015 року № 2/4-14-1100-15 «Про гранично допустиме навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності»;
• від 19.08.2011 року № 1/9-634 «Про забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку».
• від 16.03.2012 року № 1/9-198«Організація роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період»;
• від 28.05.2012 року № 1/9-413 «Про організацію фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період».

• листа Інституту інноваційних технологій і змісту освіти № 1.4/18-3082 від 26.07.2010 року «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі».

1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

   У освітньо-виховному процесі закладу реалізується зміст інваріантної та варіативної складової Базового компоненту дошкільної освіти за комплексними та парціальними програмами.  Для програмно-методичного забезпечення освітнього процесу використовуються навчальні видання, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання в дошкільних навчальних закладах у 2025/2026 навчальному році розміщені на сайті Міністерства освіти і науки України

Навчальний план для дошкільного підрозділу гімназії складено за освітньою програмою розвитку для дітей від 3 до 6 (7) років «Українське дошкілля» (О.Білан),  (лист Міністерства освіти і науки України від 23. 05.2017 року № 1/11-4988).

Програма побудована на принципах науковості, інтеграції, системності, комплексності, гуманізації змісту навчання та виховання. Програма відповідає стратегічним завданням дошкільної освіти: реалізація особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти, прилучення дітей до системи цінностей, культури, традицій українського народу, формування в дошкільників цілісної картини світу. Програма синтезує історичні надбання, нові досягнення теорії та практики дошкільної освіти, актуальні суспільні вимоги до неї, забезпечуючи гармонійний розвиток дитини.

“Українське дошкілля” визначає завдання і зміст розвитку дитини віком від двох до шести років. Розгляд кожного вікового періоду розпочинається розділом “Психологічна характеристика дитини”, в якому подані вікові характеристики розвитку. Це дає змогу педагогові в освітньому процесі орієнтуватися на психологічні особливості розвитку дитини.

У 2025-2026 н.р. дошкільний підрозділ відвідує дитина з ООП, Думич Матвій. Тому загальною метою дошкільного навчального закладу з інклюзивною освітою є забезпечення умов для спільного виховання і навчання дітей з різними психофізичними особливостями розвитку.

Завданнями такого закладу є:

-         створення комфортного простору для всіх дітей;

-         створення інклюзивного розвивального середовища, яке сприяє гармонійному розвитку особистості особливої дитини;

-         формування толерантного товариства дітей, батьків, персоналу дошкільного навчального закладу;

-         створення у навчальному закладі педагогічної системи, центрованої на потребах дитини та сім’ї.

У 2025-2026 навчальному році у дошкільному підрозділі гімназії пріоритетними будуть такі напрямки навчання та виховання: національно-патріотичний, забезпечення фізичного, психічного і соціального розвитку дітей, їх безболісної адаптації до змінних умов життя та успішного входження у соціальне середовище.

Свої завдання дошкільний підрозділ реалізує у тісній співпраці зі сім’єю: активне залучення батьків до освітнього процесу, консультування з питань психолого-педагогічної підготовки до виховання дітей. Саме тому розділ “Співпраця зі сім’єю” передбачає напрями спільної діяльності педагога і батьків із забезпечення повноцінного розвитку особистості дитини. У програмі визначено завдання з різних напрямків роботи з дітьми: фізичний, соціально-моральний, емоційно-ціннісний, пізнавальний, мовленнєвий, художньо-естетичний, креативний.

Об’єм освітньої діяльності протягом тижня визначено у відповідності з санітарно-епідеміологічними вимогами до утримання і організації режиму роботи дошкільних навчальних закладів.

Реалізація навчального плану передбачає врахування принципу інтеграції освітніх ліній у відповідності з віковими можливостями і особливостями вихованців.

Розподіл  занять на тиждень на дитину у дошкільному підрозділі Стрептівської гімназії на 2025-2026 навчальний рік

Понеділок

1. Довкілля

2. Фізкультура

3. Малювання

Вівторок

1. Християнське виховання

2. Сенсорно-математичні уявлення

Середа

1. Мовлення дитини

2. Фізкультура

3. Літературна діяльність

Четвер

1. Народознавство

2. Аплікація/ліплення

3. Грамота

П’ятниця

Узагальнення

Інваріантна складова програми реалізується через вивчення музичного мистецтва.

Навчальне навантаження: тривалість проведення занять відповідають віковим можливостям вихованців згідно із санітарним законодавством і становить:

- для дітей молодшого дошкільного віку – 10-15 хвилин;

- для дітей старшого дошкільного віку – 15-20 хвилин.

У різновіковій групі тривалість навчальних занять необхідно диференціюють, орієнтуючись на вік кожної дитини.

Необхідно враховувати, що значному скороченню організованих форм навчальної діяльності (занять) сприяє блочно-тематична організація освітнього процесу на засадах інтеграції, яка істотно знижує навчальне навантаження на дітей. При цьому тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватись за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5, 10, 15 хвилин відповідно з дітьми молодшого, середнього та старшого дошкільного віку), проте інтегроване заняття може замінити всі інші, крім занять з фізичної культури й музичного виховання. Тобто, щодня можна проводити одне інтегроване заняття, закріплюючи набуті дітьми знання і вміння в різних видах дитячої діяльності протягом дня.

Заняття, які потребують підвищеної пізнавальної активності, необхідно проводити переважно в першу половину дня та у дні з високою працездатністю (вівторок, середа). Рекомендується поєднувати та чергувати їх із заняттями з музичного виховання та фізкультури.

Максимально допустима кількість занять у першій половині дня для дітей молодшого та середнього дошкільного віку не перевищує 2-х, для дітей старшого дошкільного віку – 3-х організованих навчальних занять.

У середині та наприкінці занять, що потребують високого інтелектуального напруження чи статичної пози дітей, необхідно проводити фізкультурні хвилинки.

Тривалість перерв між заняттями має становити не менше 10 хвилин.

Максимально допустиме навчальне навантаження визначають шляхом множення загальної кількості занять на тиждень, відведених на вивчення освітніх ліній у віковій групі, на тривалість заняття залежно від віку вихованців.

Не дозволено вимагати від дітей виконання домашніх завдань.

Протягом  дня рівномірно розподіляються всі види активності за основними лініями розвитку залежно від бажань та інтересу дітей.

Фізичне виховання дітей у дошкільному навчальному закладі має складатися з:

• ранкової гімнастики;
• занять фізичною культурою;
• рухливих ігор та ігор спортивного характеру;
• загартування;
• фізкультурних хвилинок під час занять, фізкультурних пауз між заняттями;
• фізкультурних комплексів під час денної прогулянки.

Визначаючи обсяг рухової активності дітей, необхідно враховувати стан їхнього здоров’я та психофізіологічні особливості.

2. Очікувані результати навчання та формування компетентностей учнів

Пріоритетними напрямами у новому навчальному році є такі:

 • забезпечення наступності у впровадженні особистісно орієнтованої моделі освіти в дошкільній та початковій ланках освіти (для реалізації освітніх вимог обох ланок освіти, орієнтуючись на Концепцію НУШ, її новий зміст, зміну освітнього простору, результативною є така форма взаємодії, як педагогічне партнерство вихователя та вчителя першого класу щодо створення розвивального середовища, осередків діяльності, застосування компетентнісного та діяльнісного підходів під час освітнього процесу для розвитку особистості, організації та проведення ранкових зустрічей, використання ігрових методів у навчальних заняттях);

 • формування екологічної свідомості, навичок практичного життя, готовності до взаємодії з навколишнім світом; реалізацію проєктної діяльності; наприклад, соціально-екологічного проєкту «Виховання культури сортування сміття та поводження з відходами у всіх учасників освітнього процесу»; самонавчання дітей «діти-дітям» (із закріпленням практичних навичок тощо);

• удосконалення роботи щодо формування комунікативно-мовленнєвої та математичної компетенцій дітей дошкільного віку шляхом упровадження інноваційних методик і технологій;

Компетентності Базового компонента дошкільної освіти є кінцевим результатом освітнього процесу дошкілля

3. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти

При виборі методик перевага надається розвиваючим методикам, що сприяють формуванню пізнавальної, соціальної сфери дітей. Неперервна безпосередньо освітня діяльність з дітьми, в основі якої домінує ігрова діяльність, в залежності від програмового змісту, проводиться фронтально, підгрупами, індивідуально.

          Важливою особливістю організації освітнього процесу є використання ігрових і проблемно-навчальних ситуацій, інформаційно-комунікаційних та комунікативних технологій, проєктної діяльності; продумування найбільш вдалих форм і методів організації освітнього процесу, під час яких діти могли б, з одного боку, працювати індивідуально, з іншого – працювати разом, проявляти ініціативу, радитися один з одним, допомагати. Необхідно так проєктувати діяльність дітей, щоб діти не лише б набували та розширювали свої знання, а й ставали більш уважними один до одного, до дітей іншого віку, до дорослих, вміли б висловлювати свої думки, слухати і поважати думки інших тощо.

         Отже, під час спеціально організованої навчально-пізнавальної діяльності педагог має сприяти тому, щоб дитина отримувала доступний віку обсяг інформації та практично засвоювала важливі уміння та навички в рамках цієї інформації, щоб опановувала систему моральних цінностей, отримувала життєвий соціальний досвід спілкування та доречної поведінки.

         Основним акцентом такої діяльності є партнерська взаємодія дорослого з дітьми через: включеність вихователя у запропоновану діяльність нарівні з дітьми; добровільне приєднання дошкільнят до діяльності (без психічного і дисциплінарного примусу); залучення батьків (законних представників) дітей до освітнього процесу; вільне спілкування і переміщення дітей під час діяльності (передбачення педагогом організації відповідного розміщення 3 навчально-дидактичних матеріалів у просторі групового приміщення чи іншої території закладу); залучення батьків до освітнього процесу; гнучкість у завершені певної роботи дітьми (кожен працює в своєму темпі).

Цікаво, пізнавально і компетентно – це те що привертає увагу дітей. Саме тому середовище, в якому розвивається дитина, має бути сучасним і сприяти забезпеченню ефективного формування у дітей необхідних компетенцій, навичок самостійної та спільної діяльності, активної взаємодії у соціумі, задля реалізації власних можливостей.

Предметно-просторове середовище має бути: змістовно-насиченим, готовим до трансформації; багатофункціональним; варіативним; доступним; безпечним. При цьому потрібно раціонально комплектувати та гнучко розподіляти простір на осередки (локації), пам’ятаючи, що різні види роботи вимагають постійної зміни локацій: дітям потрібно працювати в парах, у групах по 3-6 осіб.

З метою реалізації принципу наступності між дошкільною та початковою освітою буде продовжено співробітництво між педагогами дошкільного підрозділу та вчителями початкових класів за трьома напрямами: інформаційно-просвітницьким, методичним, практичним.

Висока якість дошкільної освіти буде забезпечена спільними зусиллями управлінської та методичної служб, педагогів та батьківської громадськості, діяльність яких націлена на досягнення оптимальних результатів освітньої роботи з дітьми дошкільного віку, наступності у реалізації як навчальних, так і основних виховних завдань.

4. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

 • програма (план) переходу дітей до дошкільного підрозділу Стрептівської гімназії. Для кожної дитини, яка вперше приходить у дошкільну групу необхідно організувати перехідний період, що передбачає знайомство з вихователем, колективом й закладом, поступову адаптацію та створення умов. Ефективний перехід дітей до дитячого садка залежить від готовності персоналу закладу розвивати позитивні відносини і загальні підходи до забезпечення успішності для всіх дітей, які можуть переходити до дитячого садка з дому чи з іншої установи.

ПОЧАТКОВА ОСВІТА

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Відповідно до наказу МОНУ від 20.04.2018 р. № 407 закладом освіти визначено загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 – 4-х класів:

      для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік,

      для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,

      для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,

      для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Відповідно до робочого навчального плану для початкової школи з навчанням українською мовою, розробленого на підставі типової освітньої програми початкової освіти під керівництвом О. Я. Савченко:

Типовий навчальний план

початкової школи з українською мовою навчання

Стрептівського НВК на 2025-2026 н.р.

Варіативна складова навчального плану спрямована на вивчення основ християнської етики та підсилення вивчення математики (за навчальними програмами для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня).

Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.

Відповідно до Загальних положень типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня, затверджених наказом МОНУ від 20.04.2018 р. № 407, освітню програму укладено за такими освітніми галузями: мовно-літературна (мовний і літературний компоненти) та іншомовна (англійська мова), математична ( математика), я досліджую світ (природнича, громадянська, історична,соціальна, здоров’язбережувальна).  До предметів, які вивчаються в початковій школі гімназії відносяться: українська мова (мова та читання), іноземна (англійська) мова, математика, природознавство, я у світі, я досліджую світ, образотворче мистецтво, музичне мистецтво, трудове навчання, інформатика, основи здоров'я, фізична культура.

Зміст предметів, які вивчаються в початковій школі, закладений в переліку навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів здійснюється вербально. Відповідно до чинного законодавства при визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативна тривалість уроків у 1 класі – 35 хвилин, 2 – 4 класах – 40 хвилин.

2. Очікувані результати навчання та формування компетентностей учнів

Освітня програма спрямована на реалізацію мети та завдань освітніх галузей, визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти, що забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, які реалізуються через уміння вчитися,здатність логічно міркувати, уміння критично мислити, готовність розв’язувати проблеми із застосовуванням досвіду практичної діяльності для вирішення повсякденних задач, уміння працювати в команді тощо. Крім того, навчання в 1 – 4 класах сприятиме виробленню в учнів передумов самостійного пошуку й аналізу інформації,  фінансової грамотності та підприємницьких навичок.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Тому доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

3. Форми організації освітнього процесу

Відповідно до Типової освітньої програми  закладів загальної середньої освіти І ступеня  педагогічний колектив запроваджує такі форми організації освітнього процесу:

•        різні типи уроків:

•        екскурсії,

•        віртуальні подорожі,

•        спектаклі,

•        квести, флешмоби, аукціони батли, які вчитель може організовувати  у межах уроку або в позаурочний час.

4. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. (відповідно до Закону України «Про освіту»). Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться  5 років і 8 місяців.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

5-8 класи

Програма розроблена відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021р. № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»

Загальний обсяг навчального навантаження

 Загальний обсяг навчального навантаження для учнів й учениць 5-6 класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) та 7-8 класів (цикл базового предметного навчання базової середньої освіти) гімназії визначено відповідно до Додатку 1 Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти із навчанням українською мовою. Розподіл навчального навантаження за освітніми галузями та роками навчання здійснено відповідно до базового навчального плану базової середньої освіти (Додаток 23 Державного стандарту базової середньої освіти). Керуючись вищезазначеними документами, у закладі сформовано обсяг фактичного навантаження для учнів й учениць 5-6 та 7-8 класів. Загальний обсяг навчального навантаження для
5-х класів  – 980 годин/навчальний рік, 6-х класів – 1085 годин/навчальний

рік, 7-х класів – 1120 годин/навчальний рік, 8-х класів – 1155 годин/навчальний рік.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Навчальний план

 з українською мовою навчання для 5-8 класів

Стрептівської гімназії на 2025-2026н.р.

Модельні навчальні програми

Модельна навчальна програма – документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета / інтегрованого чи міжгалузевого курсу та види навчальної діяльності, рекомендовані для використання в освітньому процесі. З урахуванням низки чинників, а саме: особливості та потреби учнівства гімназії в досягнені обов’язкових результатів навчання, потенціал педагогічного колективу, ресурсне забезпечення закладу освіти, навчально-методичний супровід конкретних модельних програм тощо, для реалізації вимог Державного стандарту базової середньої освіти – педагогічними працівниками закладу переважно обрано модельні навчальні програми окремо для кожного циклу: адаптаційного (5-6 класи) та циклу базового предметного навчання (7-8 класи), окрім модельних навчальних програм з англійської мови, зарубіжної літератури, які є наскрізними для 5-9 класів, та географії – для 6-9 класів.

Перелік модельних навчальних програм для 5-6 та 7-8 класів, обраних педагогічним колективом закладу освіти (із зазначенням у них кількості годин, необхідної на провадження послідовності досягнення результатів навчання учнів з відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів), їхнього змісту та видів навчальної діяльності учнів), наведений у додатку 3.

На основі модельної навчальної програми предмета (інтегрованого чи міжгалузевого курсу) вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо.

Автономія вчителя забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.

Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Адміністрація закладу може лише надавати методичну допомогу вчителю з метою покращення освітнього процесу, а не контролювати його.

Форми організації освітнього процесу

Освітній процес у закладі освіти організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

У рамках академічної свободи педагогічною радою закладу визначено форми організації освітнього процесу. Вибір форм залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти.

Під час дії правового режиму воєнного стану в Україні з метою створення безпечного освітнього середовища в умовах сьогодення заклад керується відповідними Постановами КМ України, розпорядженнями військової адміністрації, методичними рекомендаціями, наданими МОН України, іншими нормативними документами в галузі освіти.

Основними формами організації освітнього процесу в закладі є різні типи уроків:

− формування компетентностей;

− розвитку компетентностей;

− перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

− корекції основних компетентностей;

− комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності.

Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях експериментально-практичних робіт). із практикуму (виконання

Можливо проводити заняття в малих групах (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів, інтегрованих чи міжгалузевих курсів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. 

За потреби заклад освіти може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема, екстернатну, сімейну (домашню), педагогічний патронаж), реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладу освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, зокрема тих, що забезпечують здобуття освіти за мережевою формою здобуття освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується директором та підписується батьками. З метою належної організації освітнього процесу в закладі можуть бути сформовані класи та/або групи, зокрема інклюзивні.

Опис інструментарію оцінювання

Для визначення рівня досягнення учнями результатів навчання у закладі застосовується Орієнтовна рамка оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти, за якою навчальні досягнення учнів характеризують за чотирма рівнями: початковий, середній, достатній, високий.

Оцінювання результатів навчання учнівства здійснюється згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентнісного підходу.

Оцінювання результатів навчання учнівства з навчальних предметів, інтегрованих курсів здійснюють відповідно до загальних критеріїв оцінювання та галузевих критеріїв, у яких ураховано характеристики груп загальних результатів навчання відповідної освітньої галузі, визначених Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 02 серпня 2024 року № 1093). Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов′язкового та вибіркового освітніх компонентів навчального плану закладу. За рішенням педагогічної ради від 29 серпня 2025 року, протокол № 01, оцінювання результатів навчання учнів й учениць 5-6 та 7-8 класів здійснюватиметься в балах (від 1 до 12), тобто, за шкалою оцінювання, визначеною законодавством, та/або в оцінювальних судженнях.

Педагогічною радою гімназії також було прийнято рішення про адаптаційний період для учнів 5 класу, рівневе  оцінювання результатів навчання у першому семестрі 2025-26н.р.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів й учениць, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації в установленому законодавством порядку. Оцінювання здійснюють із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо.

Частотність і процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, педагоги визначають з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом у цілому та етапу опанування очікуваним результатом навчання зокрема.

Оцінювання результатів навчання педагогічні працівники гімназії здійснюють із застосуванням таких способів і засобів:

- усного (опитування індивідуальне, групове тощо);

- письмового (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, перекази, диктанти тощо, а також підсумкові роботи й ін.);

- практичного (дослід, практична робота, навчальний проєкт, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей з використанням електронних засобів навчання тощо);

- комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання, кілька змістових одиниць певної програмової теми / частини теми (якщо тема велика за обсягом) / кількох тем чи розділу і передбачають оцінювання (за кількома групами результатів або їх складниками).

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів у системі базової середньої освіти є: формувальне, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація.

Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання. Формувальне оцінювання здійснюється у формі самооцінювання, взаємооцінювання, оцінювання вчителем з використанням окремих інструментів або за допомогою усного чи письмового коментаря. Поточна оцінка з детальним усним чи письмовим коментарем учителя також є формою зворотного зв′язку для учнівства.

Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку. Відповідно до рішення педагогічної ради гімназії – основними видами підсумкового оцінювання є семестрове і річне, а тематичне як вид підсумкового оцінювання – не використовувати.

Семестрове оцінювання здійснюють за групами результатів із кожного навчального предмета / інтегрованого курсу, визначених у Критеріях оцінювання за освітніми галузями. Крім того, має бути виставлена загальна оцінка за предмет / інтегрований курс. Оцінка за семестр може бути скоригованою як за однією, так і за всіма групами результатів.

Річне оцінювання здійснюють на підставі семестрового за системою оцінювання, визначеною законодавством. Можливу різницю між результатами навчання в І та ІІ семестрах педагогічні працівники мають враховувати шляхом виставлення річної оцінки, що відповідає вищому показнику.

Для вирішення питань щодо коригування підсумкових оцінок заклад освіти  керується Інструкцією з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, відповідно до п.3.2. якої семестрові оцінки можуть підлягати коригуванню. Річні оцінки коригуванню не підлягають.

Результати річного оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі чи учениці щороку.

Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту. Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної підсумкової атестації Міністерство освіти і науки України визначає в установленому законодавством порядку.

Оцінка результатів навчання учнівства є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі/учениці, його/її батькам (іншим законним представникам).

Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнівством принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем/ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.

Модель виведення семестрової оцінки й фіксування результатів оцінювання в журналі для 5‒8 класів

З навчальних предметів / інтегрованих курсів, де вчитель планує проведення підсумкових робіт за групами результатів, оцінки за семестр виставляють на основі підсумкових робіт (ПР) за однією або кількома групами результатів (ПР ГР1 / ПР ГР2 / ПР ГР3 / ПР ГР4), визначеною / визначених у Критеріях оцінювання за освітніми галузями, з урахуванням результатів поточного оцінювання (ПО) за певну групу загальних результатів (ПО ГР1 / ПО ГР2 / ПО ГР3 / ПО ГР4).

З навчальних предметів / інтегрованих курсів, де проведення підсумкових робіт за групами результатів не передбачено і вчителем не відображено в календарно-тематичному плануванні, оцінки за семестр виставляють на основі результатів поточного оцінювання (ПО) за певну групу загальних результатів (ПО ГР1 / ПО ГР2 / ПО ГР3 / ПО ГР4).

Щоб визначити фінальну семестрову оцінку за групою результатів (ГР1, ГР2, ГР3, ГР4), учитель має додати всі оцінки поточного (ПО ГР1 / ПО ГР2 / ПО ГР3 / ПО ГР4) і підсумкового (ПР ГР1 / ПР ГР2 / ПР ГР3 / ПР ГР4) оцінювання, або ж всі оцінки поточного оцінювання (ПО ГР1 / ПО ГР2 / ПО ГР3 / ПО ГР4), та отримати середнє арифметичне, яке і буде семестровою оцінкою за цією групою результатів. Однак, якщо поточні оцінки (ПО1, ПР1) учня/учениці були вищими, ніж фінальна (ГР1), учитель може врахувати поступ і підвищити семестрову оцінку за ГР1. Тобто, під час семестрового оцінювання потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня / учениці впродовж семестру.

 Якщо рівень результатів навчання здобувача освіти визначити неможливо через тривалу відсутність, то в класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)).

Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою.

         Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні й учениці, які на момент зарахування (переведення) до закладу освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

Визнання результатів навчання здобувачів освіти із числа внутрішньо переміщених осіб може бути здійснено на основі довідки або іншого документа, виданого закладом освіти, у якому дитина здобувала освіту за місцем тимчасового перебування.

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких навчальних предметів та / або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання впродовж першого семестру навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

9 клас

Програма розроблена відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 20.04.2018 року №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Загальний обсяг навчального навантаження для
9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Навчальний план 9 клас

з навчанням українською мовою

Навчальний план вміщає зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів

Варіативна складова навчальних планів використана на:

      підсилення предметів інваріантної складової;

      індивідуальні заняття та консультації.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлена відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" .

Поділ класів на групи при вивченні української та іноземної  мов, трудового навчання, фізичної культури та інформатики здійснити відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

2. Очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затверджені наказами МОН України (затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407).

Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

Результати навчання повинні зробити внесок у формування ключових компетентностей учнів:

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних  компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

3. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) передбачає обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

4. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

« повернутися