Звіт про результати моніторингового дослідження за 2024-25н.р.
Стрептівська гімназія
Кам’янка-Бузької міської ради Львівської області
80451, с.Стрептів, вул 1 Грудня,32 Львівський район Львівської області
Звіт
про результати моніторингового дослідження
якості освітнього середовища
Укладачі:
Пожарніцька Н.В. – директор гімназії
Дзюба У.Р. – заступник директора
з навчально-виховної роботи
Дарнопук С.С. – педагог-організатор
Войтюк М.Б. – вчитель укр. мови та літератури
2025р.
ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………….……. 3
РОЗДІЛ 1. Стислий опис методики дослідження……………………………. 6
РОЗДІЛ 2. Аналіз результатів дослідження………………………………..... 9
ВИСНОВКИ ………………………...…………………………........................ 37
РЕКОМЕНДАЦІЇ ……………………………………………………………… 40
ВСТУП
Освітній простір – це соціально-культурні норми та взаємовідносини, в які залучена дитина, встановлені й дотримувані виховниками правила поведінки, від яких значною мірою залежить розвиток дитини як особистості. Саме від правил, за якими живе школа, від взаємовідносин, що складаються між учасниками навчально-виховного процесу, залежить якість виховного простору школи. Освітній простір - це система впливів і умов формування особистості, а також можливості для її розвитку, що містяться в соціальному і просторово-предметному оточенні здобувачів освіти.
Актуальність дослідження якості освітнього середовища полягає в дотриманні закладом освіти його основних критеріїв: безпечності, демократичності, відкритості, патріотичності, культуротворчості та сповненим довіри. Освітнє середовище сучасного ЗЗСО має бути відповідно до регіонального стандарту («Стратегія розвитку освіти Львівщини в 2021 – 2027 роках»):
• безпечним, тобто не загрожувати життю, фізичному і психічному здоров’ю учасників освітнього процесу, насамперед здобувачів освіти.
• сповненим довіри, що передбачає ґрунтовану на досвіді впевненість учасників освітнього процесу в порядності, доброзичливості та компетентності партнерів, з якими вони комунікують.
• демократичним, тобто людиноорієнтованим, де керівництво закладу поважає права учасників освітнього процесу, не принижує їх гідність, , гарантує академічну автономію педагогам , уможливлює реалізацію учнем/ученицею індивідуальної освітньої траєкторії, забезпечує батькам доступ до інформації про діяльність закладу, підтримує утворені в закладі самоврядні спільноти учнів, батьків та вчителів.
• орієнтованим на пробудження патріотизму, а саме особливої прихильності до України, почуття особистої ідентифікації з нею, турботи про добробут її громадян та готовності жертвувати своїм часом, енергією, майном та життям заради Батьківщини.
• культуротворчим, себто таким, що мотивує й активізує здобувачів освіти , стимулює їх фізичний, інтелектуальний і особистісний розвиток завдяки відповідному предметно-просторовому оточенню та застосуванню педагогами активних та інтерактивних методів навчання.
• відкритим до комунікації з іншими шкільними спільнотами, з громадськими об’єднаннями, насамперед, місцевими осередками дитячих та молодіжних організацій, а також з лідерами громадської думки, воїнами ЗСУ, волонтерами і т. д. Відкритість (інклюзивність) передбачає також адаптованість освітнього середовища закладу до участі у шкільній спільноті обдарованих учнів, дітей з особливими освітніми потребами, осіб з інвалідністю.
Предмет дослідження – освітнє середовище як виховний простір закладу освіти.
Мета дослідження - оцінювання якості освітнього середовища Стрептівської гімназії на придатність для виховання.
Завдання дослідження якості освітнього середовища як виховного простору у Стрептівській гімназії:
- оцінка відповідності освітнього середовища ЗЗСО характеристикам виховного простору, визначеним Стратегією розвитку освіти Львівщини у 2021 - 2027 роках, а саме: безпечний, сповнений довіри, демократичний, патріотичний, культуротворчий (розвивальний, такий, що мотивує пізнавальну діяльність), відкритий (інклюзивний);
- окреслення кола потреб закладу, де проводиться е-анкетування, та визначення напрямів його співпраці з іншими соціальними інститутами у справі виховання;
- стимулювання росту професійної компетентності педагогічних працівників як виховників;
- отримання об’єктивної інформації про можливість освітнього середовища ЗЗСО забезпечити ефективне виховання;
- визначення перспективних й актуальних напрямів регіональної освітньої політики у сфері виховання.
Подані у цьому звіті результати дослідження призначені для:
- Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти: використати результати дослідження для оцінки якості виховного простору освітнього закладу, а також спланувати підвищення кваліфікації;
- педагогічних працівників як виховників: вивчити ефективність застосування розроблених для характеристики та опису виховного простору ЗЗСО інструментів – електронні анкети учнів 4-их, 8-их класів, анкети педагогічних працівників, анкети батьків;
- районного відділу освіти: на основі об’єктивної оцінки стану виховного
простору освітнього закладу визначити ефективність прийнятих в ділянці виховання управлінських рішень;
- шкільної спільноти: завдяки проведеному дослідженню визначити актуальні проблеми у взаємостосунках різних груп учасників освітнього процесу та розробити пропозиції для чинної шкільної програми виховання.
Аналіз звіту моніторингового дослідження буде корисним для педагогічного колективу гімназії, батьків та вихованців. Врахування результатів моніторингу якості виховного простору допоможе в організації превентивної роботи в гімназії, плануванні виховних справ згідно з очікуванням спільноти, організації взаємодії між всіма учасниками виховного простору. За результатами цього і наступних досліджень можна буде судити про освітній простір навчального закладу та ухвалювати відповідні організаційні й кадрові рішення.
РОЗДІЛ 1. Стислий опис методики дослідження
Проведення даного дослідження якості освітнього середовища, як виховного простору передбачене наказом департаменту освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації «Про оцінювання якості освітнього середовища закладів загальної середньої освіти Львівської області» від 07.02.2025 р. №02-01/01/42. Дослідження проводиться в рамках заходів проєкту «Оцінювання якості освітнього середовища: е-інструментарій вимірювання показників»
Дане дослідження дозволяє дати відповіді на такі ключові запитання:
1. У якій мірі освітнє середовище ЗЗСО убезпечує учасників освітнього процесу від заподіяння фізичної, майнової та/або моральної шкоди (безпечний виховний простір)?
2. Наскільки педагоги, батьки та учні співпрацюють і довіряють одне одному (виховний простір сповнений довіри)?
3. Чи відповідають взаємовідносини між учасниками освітнього процесу принципам демократії та вимогам чинного освітнього законодавства до управління ЗЗСО (демократичний виховний простір)?
4. У якій мірі учні ЗНЗ залучені до виховних справ (позакласної роботи) та громадської діяльності: волонтерства, членства у формальних і неформальних дитячих об’єднаннях тощо (виховний простір патріотичний та культуротворчий)?
5. Наскільки спільноти ЗЗСО відкриті для партнерства (відкритий виховний простір)?
Для конкретизації ключових запитань використовувались такі критерії оцінювання освітнього середовища як виховного простору:
1. Відповідність організації освітнього середовища ЗЗСО вимогам безпеки (безпечний).
2. Актуальність визначених педагогами завдань освітньої програми та ефективність реалізації цих завдань (патріотичний, культуротворчий).
3. Корисність (потрібність) запланованих і проведених шкільних виховних справ (проєктів) для учнів (патріотичний, культуротворчий).
4. Відповідність управління ЗЗСО та стилю спілкування працівників школи з
учнями і батьками демократичним принципам (сповнений довіри, демократичний).
5. Можливості участі учнів, батьків та громадськості, місцевих громадських об’єднань у плануванні й проведенні виховних справ (проєктів) (сповнений довіри, відкритий).
Організація та підтримка: Моніторинг проводився під керівництвом призначеного інструктора, який відповідав за координацію процесу, технічну підтримку та забезпечення правильного заповнення анкет. Інструктор також проводив інструктажі для учнів і педагогів щодо правил заповнення анкет, пояснював мету дослідження та відповідав на запитання. Виконавцями дослідження також були працівники закладу: заступник директора - Дзюба У.Р., яка відповідає за організацію навчально-виховної роботи; педагог-організатор - Дарнопук С.М., вчитель інформатики – Чепіль Я.І. (забезпечує технічні умови апробації) та інші призначені директором працівники ЗЗСО. Попередньо проведено нараду з працівниками гімназії щодо організації та особливостей проведення опитування.
Інструменти дослідження: Е-анкетування проводилося за допомогою спеціально розробленої онлайн платформи, що дозволяло учасникам заповнювати анкети в електронному форматі. Кожна група респондентів мала доступ до окремих анкет, які враховували специфіку їхнього досвіду та участі в освітньому процесі.
Розклад проведення: Моніторинг у Стрептівській гімназії проводився 3 квітня 2025 року, він був розподілений на кілька етапів для забезпечення участі всіх груп респондентів – учнів 4-го, 8-го класів, їхніх батьків та педагогічних працівників. Для учнів 4-го та 8-го класів, наказом по гімназії, були внесені зміни у розклад уроків, анкетування вони проходили в кабінеті інформатики. Оскільки у навчальному закладі відсутня посада практичного психолога, учні та педагогічні працівники перед початком анкетування прослухали звернення психологині Ярини Неборак.
Перший етап:
Проведення е-анкетування для учнів 8-го класу.
Анкетування тривало 45 хвилин під час одного з уроків.
Другий етап:
Е-анкетування для учнів 4-го класу.
Тривалість анкетування становила 45 хвилин.
Третій етап:
Е-анкетування для батьків і педагогічних працівників.
Батьки мали можливість заповнити анкети онлайн в зручний для них час.
Для педагогічних працівників анкетування проводилося протягом робочого дня, тривалість проходження – 1 година.
Дослідженням було охоплено 60 респондентів:
- учнів 4-го класу – 12 - 100% ( хоча у звіті вказано – 13 учнів), хлопців – 7, дівчат – 5; успішних в навчанні – 92%, без успіхів – 8%;
- учнів 8-го класу – 8 – 100%, з них дівчат – 8; успішних в навчанні – 75%, без успіхів – 25%;
- батьків 4-их, 8-их класів – 23, з них жінок – 21, чоловіків – 2; особи віком до 35 років – 7 (31%), від 36 до 45 – 15 (65%), від 46 – 1(4%), з вищою освітою – 5(22%), із середньою освітою – 17 осіб (74%), із педагогічною освітою – 1(4%);
- вчителів – 17, жінок – 16 (94%), чоловіків – 1 (6%), з педагогічним стажем до 10 років – 2 (12%), від 11до 20 років – 2 (12%), поза 20 років – 13 (76%); вчителів початкових класів – 4 (23,5%), учителів математики або природничих дисциплін, інформатики і технологій – 4 (23,5%), учителів гуманітарних дисциплін та фізичної культури – 5 (29,5%), інших – 4 (23,5%). Із кваліфікаційною категорією «Спеціаліст» - 3 осіб (18%), «Вчитель І-ІІ категорії» - 9 (53%), «Вчитель вищої категорії» - 5 (29%).
В ході проведення моніторингу не виявлено порушень, тому негативних впливів на результати досліджень не було. Строге дотримання процедури проведення моніторингу, зміст анкет та характеристики респондентів дають підстави визнати змістовність отриманих даних (валідність) правдивими. Завдяки добре організованому процесу моніторингу, вдалося отримати об'єктивну і всебічну інформацію про стан освітнього середовища та визначити напрями для його покращення.
РОЗДІЛ 2. Аналіз результатів дослідження
2.1.Безпечне освітнє середовище
Якість освітнього середовища насамперед залежить від наявних безпечних умов навчання та праці, комфортного перебування у приміщенні закладу освіти, міжособистісної взаємодії учасників освітнього процесу, відсутність будь-яких проявів насильства.
Безпечним для власного фізичного, соціального і духовного розвитку заклад визнали (діаграма 1):
- 11 учнів 4-го класу (85% опитаних);
- 7 учнів 8-го класу (87,5% опитаних);
- 2 вчителів (12% опитаних);
- 20 батьків (87% опитаних).
Діаграма 1
Наші учні з радістю ідуть до школи, бо їм подобається вчитися: 77% учнів 4-го класу, 75% учнів 8-го класу, 100% учнів 4-го класу люблять проводити час з однокласниками та 63% учнів 8-го класу люблять проводити час із шкільними друзями.
Більшість респондентів вважають, що середовище у гімназії сприяє збереженню фізичного та психічного здоров'я учасників освітнього процесу, ґрунтуючись на загальнолюдських цінностях і традиційних моральних принципах. Понад 95% батьків заперечують наявність булінгу, будь-яких форм дискримінації чи збиткувань над їхніми дітьми, 85% учнів 4 класу та 100% учнів 8 класу, вважають, що у класі немає учнів, яких ображають, цькують, однак 29% педагогічних працівників визнають, що у гімназії траплялися випадки булінгу.
Практично всі опитані респонденти зазначили, що у закладі освіти тепло: 100% учнів 4 класу, 88% учнів 8 класу, 100% батьків, 83% вчителів, лише 12% учнів 8 класу відповіли, що у деяких кабінетах холодно та 17% педагогів, що повітряно-тепловий режим не завжди комфортний. 100 % учнів 4 класу, 88% учнів 8 класу відзначають, що у шкільній їдальні смачно готують, батьки ж зазначають (87%), що їхнім дітям смакує їжа у їдальні, 95% педагогів вважають, що у шкільній їдальні дотримуються норм здорового харчування.
Наявне належне освітлення в класних кімнатах та коридорах це відзначили всі респонденти, окрім учнів 8 класу, у них таке питання в анкеті було відсутнє. У закладі освіти чисто, це підтвердили 100% учнів 4 класу, 100% педагогічних працівників та 100% батьків, учням 8 класі дане питання не ставили.
Діаграма 2
Комфортне перебування у школі
Переважна більшість педагогів стверджує, що в закладі регулярно проводяться інструктажі та навчання з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, 100% вчителів та 100% батьків вважає, що учні обізнані з правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і самі педагоги (95%) проходили навчання першої домедичної допомоги.
У закладі освіти створюються належні умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті. Відповідно до результатів проведеного анкетування, усі учителі (100%) та батьки (100%) вважають, що діти ознайомлені із правилами безпечного користування Інтернетом.
У гімназії ведеться активна профілактична робота серед учнів, зокрема, щодо шкідливості куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин. Оскільки у навчальному закладі відсутні учні старшої школи, то і практично відсутні негативні прояви поведінки.
Аналізуючи відповіді батьків та педагогічних працівників, ми побачили, що більшості ніколи не траплялося бачити випадки паління учнями цигарок (96,00% - батьки, 100% - педагоги), вживання горілки та інших міцних напоїв (100%), вживання наркотиків (100%), відсутні зриви уроків, крадіжки (батьки – 100%, педагоги – 94%) та вандалізм.
Наскільки характерні для закладу освіти наведені явища поведінки учнів
Діаграма 3
Відповіді батьків
Діаграма 4
Відповіді педагогічних працівників
У школі працює медсестра. Медичне обслуговування учнів та педагогів відповідає вимогам: педагоги (100%) вважають, що медичний працівник завжди присутній, регулярно проводить медичні огляди.
Педагогічний колектив, учні та більшість батьків вважають, що освітнє середовище гарантує комфортне перебування у приміщеннях, психологічний комфорт, достатньою мірою педагогічний захист і підтримку дітей у розв’язанні їхніх життєвих проблем. Тому виховний простір у закладі освіти є достатньо безпечним для учасників освітнього процесу.
2.2. Виховний простір сповнений довіри
Важливим фактором створення умов для учнів і вчителів є психологічний клімат у закладі освіти. Адміністрація закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію учнів, їх батьків, педагогічних працівників закладу освіти та взаємну довіру.
Сповненим довіри заклад визнали (діаграма 5):
- 12 учнів 4-го класу (92% опитаних);
- 3 учнів 8-го класу (38% опитаних);
- 10 педагогів (59% опитаних);
- 8 батьків (35% опитаних).
Діаграма 5
Учні 4 класу довіряють керівництву гімназії (69%) та усім вчителям, які навчають (92%), відчувають їхню підтримку. Серед учнів 8 класу довіру до класного керівника виявило 63% респондентів, керівникам гімназії – 50%, багатьом учителям – 75%, декільком учителям – 25%.
Діаграма 6
Проаналізувавши відповіді четвертокласників щодо стосунків з іншими учнями та педагогами минулого навчального року, можна зробити такі висновки: в добрих стосунках з іншими учнями були 100% учнів класу, учителі підтримували мене, коли щось не вдавалося – 100%, учителі зі мною приязні, доброзичливі – 100%, подружився/лась із окремими учнями – 69%, моєю думкою вчителі цікавились, її цінували – 100%, у класі до мене прислухалися, пропозиції підтримували – 100%.
Висловити свою думку на уроках та в позаурочний час може 100% учнів 8 класу. Практично усі батьки довіряють учителям, так вважає 88% восьмикласників, 96% батьків вважають, що спільно з педагогами та дирекцією гімназії вирішують проблеми та довіряють одне одному. На думку педагогів 59% батьків довіряють їм усім та 41% довіряють більшості учителів.
Діаграма 7
Про справедливе оцінювання у нашому освітньому закладі вказують такі результати:
- учні 4-их класів - 100%;
- учні 8-их класів - 100%;
- батьки - 100%;
- педагогічні працівники – 100% вважають, що система оцінювання у школі прозора.
Між педагогами і адміністрацією закладу відкриті, довірливі взаємини вважають 100% педагогів. За результатами анкетування дирекція справедливо оцінює роботу педагогів, це підтвердило 100% педагогів. У закладі освіти панують моральні норми, статева, релігійна і соціальна рівність. 100% учителів зазначає що ніколи не відчували тиску на себе з боку учнів та батьків. Керівництво закладу освіти відкрите для спілкування ( чує учасників освітнього процесу, знаходить час для спілкування, відкрито обговорює проблеми), так вважає 100% педагогів і на (94%) враховує пропозиції вчителів. Педагогічні працівники (100%) без побоювань висловлюють власну думку, навіть якщо вона не співпадає з позицією керівників. На думку вчителів їх права у закладі дотримані на 100%.
Учителі (100%) вважають, що права учнів у закладі захищені. Керівництво/педагоги поважають права батьків/рідних як учасників освітнього процесу на 100%.
Батьки (74%) вважають, що у школі панують відкриті, довірливі взаємини між педагогами і батьками.
Учні та вчителі здебільшого толерантні один до одного, вислуховують, не засміюють, не зневажають через помилку, про це свідчать результати анкетування: респонденти 4-их класів (100%), 8-их класів (100%).
На думку батьків та педагогів, у школі відсутні («ніколи») прояви дискримінації за статевою ознакою (сексизм) – 100% батьків та 100% педагогів; дискримінації за расовою та/або етнічною ознаками – 100% батьків та 100% педагогів; психологічний тиск педагогів на батьків (мобінг) - 100%; цькування батьками педагога (булінг) – 100% батьків та 94% педагогів; наклеп (поширення завідомо неправдивої інформації, що ганьбить педагога, дитину чи її рідню) - 100% батьків та 88% вчителів; вимагання педагогами, адміністрацією хабаря - 100% батьків та 100% педагогів; порушення права учнів на свободу совісті та віросповідання - 100% батьків та 100% педагогів; академічний плагіат (свідоме поширення педагогами чужої наукової інформації із позиції власного авторства) – 100% педагогів.
Характер міжособистісних відносин між всіма учасниками освітнього процесу - «товариські, довірливі та партнерські, найчастіше співпрацюють».
Діаграма 8
Повсякденні взаємини між учасниками освітнього процесу. Відповіді батьків
Діаграма 9
Повсякденні взаємини між учасниками освітнього процесу. Відповіді педагогів
Отже, виховний простір сповнений довіри, сформований у достатній мірі. Є всі необхідні для морального виховання умови, панує взаєморозуміння і довіра, та належний педагогічний захист учнів.
2.3. Демократичний виховний простір.
Вважається, що в навчальному закладі створено умови для творчого самовираження учнів, формування особистих зв'язків, самостійного планування навчання та активної участі у позаурочних заходах.
На демократичних засадах виховання кожен учасник освітнього процесу долучається до виховних заходів, які проводяться у закладі освіти. Учням надано більше прав і повноважень, створено широкі можливості для самореалізації, вони здобувають управлінські вміння, навчаються жити в демократичному суспільстві.
Демократичним заклад визнали (діаграма 10):
- 7 учнів 4-го класу (54% опитаних);
- 6 учнів 8-го класу (75% опитаних);
- 13 педагогів (77% опитаних);
- 6 батьків (26% опитаних).
У навчальному закладі працює учнівське самоврядування. На думку учнів 4 класу, для чого та як діє учнівське самоврядування класу/школи найбільше відсотків отримали такі відповіді:
- учнівське самоврядування створене для того, щоб представляти інтереси та захищати права учнів, брати участь в керуванні школою – 92%;
- керівництво учнівського самоврядування класу / школи обирають усі учні класу/ учні школи, віком від 12 років – 100% опитаних;
- вищим органом учнівського самоврядування класу/школи, що приймає найважливіші для учнів рішення, є збори усіх учнів класу/збори учнів школи – 85%;
- керівники учнівського самоврядування класу/школи зобов’язані щорічно звітувати перед класом/ перед усіма школярами про свою роботу – 100%;
- знають правила, за якими у школі організовано учнівське самоврядування - 100% учнів 4 класу.
75% учнів 8-го класу стверджують, що вибори органів учнівського самоврядування проходили з повним дотриманням процедури, 25% вважають, що були незначні порушення. 94% педагогів вважають, що вибори проходили повністю з дотриманням норми Положення про вибори, 6% вважають, що були допущені незначні порушення.
38% учнів та 71% педагогів зазначили, що орган учнівського самоврядування ухвалював потрібні учнями документи та рішення, значна частина учнів - 63% та 35% педагогів вважає, що орган самоврядування відстоював права учнів, систематично інформував учнів про свої права і свободи - 13% учнів та 6 % педагогів, організовував цікаві пізнавальні розважальні заходи — 13% учнів та 71% педагогів, проводив ряд акцій для привернення батьків до проблем учнівства - 13% відповіли опитаних учнів 8 класу та 24% педагогів.
Діаграма 11
Органи учнівського самоврядування звітують про свою роботу .
Більшість опитаних відповіли, що органи учнівського самоврядування звітували про свою роботу на щорічних зборах, конференціях. Відповіді учнів 8-го класу:
так, на щорічних зборах – 63%;
перед учнівським парламентом - 25%,
перед однокласниками - 12%.
Відповідь педагогів:
так, на щорічних зборах, конференціях - 65%,
на педраді, зборах - 35%.
На думку учнів 8 класу, вирішальним чином впливає на те, за кого ти віддаси свій голос на виборах до органів учнівського самоврядування класу, школи, територіальної громади:
• думка товаришів – 13%;
• поради вчителів, інших дорослих – 25%;
• програма дій кандидата, його зобов’язання – 25%
• заманливі обіцянки кандидата – 25%
• особисті якості кандидатів – 75%
Учні навчального закладу користуються значною свободою в вираженні своїх думок та переконань щодо різних аспектів життя класу та гімназії, і це виявляється у різних формах взаємодії. Наприклад, учні 4-го (92%) та 8-го (100%) класів часто відкрито обговорюють свої думки та ідеї під час учнівських зборів. Вони активно взаємодіють зі своїми класними керівниками та вчителями (4 клас – 77%, 8 клас – 63%), обговорюючи різні аспекти навчання і життя в школі. Частина учнів 4-го та 8-го класу висловлює свою думку у дописі для шкільного сайту або на форумі (23% та 13% відповідно)
Діаграма 12
Діаграма 13
Чинний склад органу батьківського самоврядування закладу звітував перед батьками і відстоював інтереси батьківської громади: 74% батьків відповіли, що так, звітував, але частина батьків (22%) вважають, що звітували тільки члени органу батьківського самоврядування перед батьками.
100% питаних батьків стверджують, що під час останніх виборів до органу батьківського самоврядування закладу були повністю дотримані норми Положення про вибори.
Найбільш корисним був для батьківської спільноти чинний склад органу батьківського самоврядування закладу за минулий рік в таких заходах:
- відстоював інтереси батьківської громади на педагогічній раді та перед адміністрацією школи – 70% батьків;
- допомагав педагогам проводити загальношкільні урочистості, патріотичні заходи - 39% батьків;
- інформував батьків про можливості захисту своїх прав як учасників освітнього процесу – 61%;
- організував ряд заходів для привернення уваги вчителів і батьків до проблем дітей та родин – 26%;
- у конфліктних ситуаціях захищав права дітей та батьків (розглядав на засіданнях, звертався до директора, у вищі інстанції тощо) – 22%;
- проводив цікаві родинні пізнавальні і розважальні заходи – 17%
Діаграма 14
Отже, демократичне середовище, як виховне сформоване у навчальному закладі на достатньому рівні.
2.4. Патріотичний виховний простір
Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації. Приналежність до народу закладена генетично і передається від одного покоління до іншого.
Патріотичним заклад визнали (діаграма 15):
- 12 учнів 4-го класу (100% опитаних);
- 3 учнів 8-го класу (38% опитаних);
- 16 педагогів (94% опитаних);
- 18 батьків (78% опитаних).
У закладі освіти спілкуються виключно українською мовою і шанобливо ставляться до символів нашої держави. Про це свідчать наступні результати:
На запитання ,,Чи траплялись з боку учнів чи працівників школи випадки неповаги до державних символів України?’’ респонденти відповіли, що ні, у навчальному закладі всі шанобливо ставляться до державних символів України: учні 4-го класу - 100%, учні 8-го класу - 100%, батьки - 96%, педагоги - 94%.
Учні 4-го класу у своїх відповідях зазначили,що вміють виконувати гімн України, описувати прапор України, розповідати про походження малого герба – 100%.
На запитання ,,Чи сподобалось тобі, як минулого навчального року організовувались державні свята?’’ переважна більшість учнів відповіли, що так, охоче брали участь у таких заходах: учні 4-х класів – 100%, учні 8-х класів – 100%.
На запитання ,,Як більшість учнів/ваша дитина реагувала на проведені заходи патріотичного спрямування?’’ більшість батьків відповіли, що їх діти із захопленням беруть участь в організації заходів – 61%, з цікавістю постійно відвідують такі заходи – 39%, на думку педагогів – 53% вважають, що учні із захопленням беруть участь в організації заходів, а 47% учнів з цікавістю постійно відвідують такі заходи.
Діаграма 16
У закладі освіти приділяється увага організації та здійсненню різноманітних екскурсій з метою ознайомлення з пам’ятними та історичними місцями рідного краю, вшанування пам’яті героїв, які віддали життя за волю і незалежність України, в яких учні беруть активну участь. Найбільше учням 8 класу подобаються туристичні поїздки – 88% респондентів, 63% учнів були цікаві екскурсії (музеї/виставки).
78% батьків стверджує що їхня дитина брала участь цього або/і минулого року в заходах, орієнтованих на пізнання історії України, чи відвідувала історичний чи краєзнавчий музей, музей-садибу когось з історичних діячів, 22% батьків вважають, що до повномасштабного вторгнення таких заходів у закладі було більше.
У гімназії ведеться системна робота з формування високої патріотичної свідомості, любові до рідної землі, вшанування видатних українців, вивчення історії, поваги до захисників України та з початком війни розгорнутий волонтерський рух масштабного значення: плетуться маскувальні сітки, виготовляються окопні свічки, збираються продукти харчування довготривалого зберігання, засоби особистої гігієни, проводяться благодійні ярмарки, на яких збираються кошти на потреби ЗСУ, педагоги, учні та батьки активно долучаються для збирання коштів та формування посилок для військових до Дня Збройних Сил України, на різдвяні та великодні свята.
Про можливість спілкування з активістами громадських організацій, волонтерами, учасниками бойових дій у російсько-українській війні:
- 8 клас - 38% – так, навіть частіше ніж до повномасштабного вторгнення, 62% - зрідка, до пандемії COVID-19 такі зустрічі організовували частіше;
- батьки 92% – так, навіть частіше ніж до повномасштабного вторгнення, 4% - раз чи двічі, до пандемії COVID-19 такі зустрічі організовували частіше, 4% - ні, жодного разу;
- педагоги 100% - так, навіть частіше ніж до повномасштабного вторгнення.
Діаграма 17
У навчальному закладі сформовано патріотичний простір.
2.5. Культуротворчий освітній простір
Формування культуротворчого освітнього середовища сприяє розвитку творчого потенціалу всіх суб`єктів освітнього процесу, використання активних та інтерактивних методів навчання, проведення турнірів, конференцій, змагань, подорожей.
Культуротворчим заклад визнали (діаграма 18):
- 10 учнів 4-го класу (77% опитаних);
- 5 батьків (22% опитаних).
У загальних результатах про якість освітнього середовища, серед опитаних респондентів, у відповідях учнів 8-го класу та педагогічних працівників дані про виховний простір, як культуротворчий не вказані.
Щороку у навчальному закладі відбуваються позашкільні публічні заходи – олімпіади, конкурси, виставки, змагання тощо. За результатами анкетування більшість учнів та їх рідних впродовж минулого навчального року брали участь у цих заходах.
За даними четвертокласників минулого навчального року:
● Відвідували якийсь шкільний гурток, шкільну секцію чи мистецьку студію: 92%
● Не відвідували: 8%
Відповіді учнів 8-го класу щодо задоволення їхніх пізнавальних інтересів у позаурочний час у школі:
- Шкільні гуртки: 25%
- Мистецькі студії: 63%
- У мене інші інтереси, шкільні гуртки, секції, студії не відвідую: 25%
100% учнів 8-го класу вважають, що педагогічні працівники дбали щоб позаурочні заходи (експедиції, екскурсії, подорожі, дебати, змагання, тощо) були цікавими.
Аналіз питання про активність батьків у позакласних заходах дозволяє зрозуміти, що вони та інші члени сім'ї є активними учасниками освітнього процесу.
Четвертокласники:
- 100% батьків та рідних учнів 4 класу беруть участь у шкільному житті
Восьмикласники
- завжди, коли це пропонували: 75%
- тільки тоді, коли мали на це час: 25%
Відповіді батьків
- найчастіше задіяні: 87%
- частина батьків задіяна: 13%
Відповіді педагогів
- найчастіше задіяні: 29%
- більшість батьків задіяні: 71%
Діаграма 19
Загальний аналіз показує, що більшість учнів, батьків і педагогів вважають, що вчителі та батьки достатньо дбали про організацію позакласних заходів минулого навчального року. Це свідчить про позитивне ставлення до цих заходів і підтримку їх важливості в навчальному процесі. Такий підхід сприяє більш повному розвитку учнів і врахуванню їхніх інтересів у позаурочний час.
Аналіз відповідей учнів та педагогів на запитання про виконання завдань групами або парами дозволяє зрозуміти, як часто та на яких предметах використовуються ці форми роботи в різних класах.
● 100% четвертокласників відповіли, що виконують завдання групами або парами на всіх предметах;
● відповіді учнів 8-го класу
- Українська мова: 13%
- Іноземна мова: 50%
- Література: 43,75%
- Фізика: 63%
- Основи здоров'я: 75%
- Біологія: 25%
- Трудове навчання: 38%
- Хімія: 75%
Педагоги пропонують учням названі види завдань:
- для пари/тріади регулярно-41%, інколи – 59%;
- для групи учнів (4-6 осіб) регулярно - 18%, інколи – 82%;
- проект (дослідження, громадський захід) - 18%, інколи – 76%, ніколи – 6%;
- на прогнозування регулярно – 29, інколи – 65%, ніколи - 6%,
- творче (есе, роздум, твір) регулярно – 12%, інколи - 82%, ніколи - 6%.
- на узагальнення регулярно – 53% педагогів, інколи – 41%, ніколи – 6%;
- на аналіз і порівняння регулярно – 65%, інколи – 35%;
- на оцінювання регулярно – 65%, інколи – 29%, ніколи – 6%.
В більшості учні виконують самостійно домашні завдання – 92% учнів 4 класу, домашні і творчі роботи (твір-роздум, есе, тощо) тільки самостійно, висловлюючи власні думки, це підтвердили 100% учнів 8 класу.
Аналіз відповідей учнів, батьків та педагогів на запитання про корисність шкільної бібліотеки минулого навчального року дозволяє зрозуміти, як цей ресурс відігравав роль в освітньому процесі. Відповіді учнів свідчать про те, вони активно використовували бібліотеку для читання книг.
4-й клас:
- Часто брав книги для читання: 100%
- Інколи використовував/ла читальний зал/ бібліотечний комп’ютер для пошуку потрібної інформації: 8%
8-й клас:
- Отримали підручники: 100%
- Брали книжки для читання: 100%
- Працювали у читальному залі: 13%
Відповіді педагогів
- Здійснює інформаційний супровід: 88%
- Сприяє формуванню інформаційної компетентності: 71%
- Зберігає інформаційні ресурси закладу: 41%
- Архівує матеріали про життєдіяльність закладу: 18%
Педагоги вважають, що бібліотека важлива для інформаційного супроводу і формування інформаційних компетентностей учнів, але також вказують на необхідність покращення зберігання та архівації інформаційних ресурсів бібліотеки.
Відповіді батьків
- Систематично бере для читання літературу: 87%
- Консультується щодо потрібної їй інформації: 61%
- Навчається, використовуючи відділ електронних освітніх ресурсів: 35%
- Переглядає архівні матеріали: 22%
Батьки вважають, що їхні діти активно користувалися бібліотекою для отримання літератури та консультацій.
Бібліотека є важливим ресурсом для навчального процесу, проте її використання різниться серед учнів різних класів. Учні найчастіше використовують бібліотеку для читання книг та для отримання підручників. Батьки та педагоги вбачають в бібліотеці важливу роль у формуванні інформаційних навичок учнів. Важливою є постійна підтримка та покращення функцій бібліотеки для задоволення потреб учнів у доступі до інформаційних ресурсів та розвитку їхніх навчальних інтересів.
Діаграма 20
Аналіз питання про вплив школи на розвиток різних рис особистості учнів дає змогу зрозуміти, які якості найчастіше формуються під час навчання.
Восьмикласники
- Відповідальність: 100%
- Впевненість у собі: 88%
- Сміливість: 75%
- Підприємливість: 13%
- Раціоналізм: 13%
- Чесність: 75%
- Широту поглядів: 50%
- Почуття власної гідності: 38%
Діаграма 21
Відповіді батьків
- Відповідальність: 96%
- Впевненість у собі: 96%
- Сміливість: 87%
- Підприємливість: 39%
- Раціоналізм: 39%
- Чесність: 83%
- Широту поглядів: 48%
- Почуття власної гідності: 61%
Відповіді педагогів
- Відповідальність: 100%
- Впевненість у собі: 100%
- Сміливість: 76%
- Підприємливість: 35%
- Раціоналізм: 18%
- Чесність: 88%
- Почуття власної гідності: 47%
Гімназія позитивно впливає на розвиток відповідальності, впевненості, чесності, сміливості. Але у зв'язку з карантинними обмеженнями та безпековою ситуацією в країні під час воєнного стану зменшилася кількість змагань, турнірів, олімпіад, проведення екскурсій, подорожей та експедицій. Це впливає на розвиток творчого потенціалу всіх суб’єктів виховного процесу. Тому культуротворчий виховний простір сформований не достатньо.
2.6. Відкритий виховний простір
У навчальному закладі сформований відкритий виховний простір.
Відкритим для власного фізичного, соціального і духовного розвитку заклад визнали (діаграма 22):
- 4 учнів 4-го класу (31% опитаних);
- 8 учнів 8-го класу (100% опитаних);
- 12 вчителів (71% опитаних);
- 21 батьки (91% опитаних).
Діаграма 22
Ключовими питаннями, які оцінюють на скільки відкритий виховний простір є:
● Як учні ставляться до школярів з особливими освітніми потребами?
У 2024-25н.р. у Стрептівській гімназії навчається одна дитина з ООП, результати опитувань свідчать, що вихованці закладу ставляться до учнів з особливими освітніми потребами так само, як і до інших школярів. Це підтверджують результати дослідження:
учні 4-го класу - 100 %;
учні 8-го класу - 63 %;
педпрацівники - 71 %;
батьки - 26%.
Зацікавлені у спілкуванні з дитиною з ООП є 25% учнів у 8-го класу.
Також, батьки зазначають, що їхні діти зацікавлені у спілкуванні з школярем з особливими освітніми потребами 43%, поряд з тим 30% батьків вважають, що у навчальному закладі школярів з ООП немає.
Діаграма 23
Це свідчить про те, що у закладі освіти панує атмосфера дружніх дитячих відносин. Школярі відкриті до спілкування, проявляють увагу, толерантність та турботу до дітей з особливими освітніми потребами, а педагоги успішно формують в учнів позитивне ставлення до дітей з ООП, розуміння того, що усі діти, незалежно від стану здоров’я, статті, раси, походження мають одинакові права.
- Чи проявлялась нагода поспілкуватись з дітьми з інших шкіл?
Заклад освіти відкритий до співпраці, спілкування з учнями з інших шкіл. 92% учнів 4-го класу спілкуються із школярами інших шкіл за сприянням закладу освіти, 8% учнів спілкуються за власним бажанням (без участі школи).
Відповідь «Якось наші школярі їздили до них, а вони до нас» дали 75% учнів 8-го класу, що цим займаються гуртківці, час від часу вони інформували про свою роботу, дали 12,5% учнів, вважають, що якісь контакти є, але не впевненні у цьому 12,5% восьмикласників.
На думку педагогічних працівників, діти та педагоги інших шкіл добре знайомі та часто зустрічаються з вчительським та учнівським колективом закладу, так вважає 53% педагогів, радше так, несистемно (такі заходи проводяться, здебільшого не з нашої ініціативи) дали відповідь 35% вчителів та 12% вважають, що немає сенсу у спілкуванні.
- Чи була у школі минулого навчального року або нещодавно можливість поспілкуватись з волонтерами, активістами громадський організацій, учасниками бойових дій російсько-Української війни?
У закладі освіти минулого та цього навчального року відбувались різноманітні зустрічі з волонтерами, активістами громадських організацій, захисниками Батьківщини. Ці зустрічі були навіть частіше, ніж до повномасштабного вторгнення - це стверджують: учні 8-го класу - 38%; педпрацівники - 100 %; батьки - 91%.
Батьки 4%, учні 8-го класу 62% вказують на те, що до пандемії частіше були можливості поспілкуватися з активістами ГО, волонтерами, захисниками Батьківщини.
Діаграма 24
● На скільки, на ваш погляд, батьки були задіяні у виховних, справах, інших заходах, які відбулись у закладі цього та минулого року?
Здебільшого батьки/опікуни були задіяні у виховних справах, інших заходах, які відбулись у закладі цього та минулого року, 87% батьків відповіли що найчастіше задіяні (батьківські комітети є активними організаторами виховних справ); 13% стверджує що частина батьків задіяна (у кожному класі є кілька батьків/опікунів, які є учасниками виховних заходів).
Найбільше від батьківської спільноти заклад освіти отримав таку допомогу цього та минулого року: батьки ініціювали окремі виховні справи, допомагали організаційно, так вважають 53% педагогів та 96% батьків; батьки були безпосередніми учасниками виховних справ, участь у яких брали їхні діти – 94% педагогів та 17% батьків; батьки частково взяли на себе фінансування та матеріальне забезпечення закладу, окремих виховних заходів – 12% педагогів та 9% батьків.
● Які форми роботи класний керівник Вашої дитини найактивніше використовує у роботі з батьками?
Класні керівники комунікують із батьками різними способами. Найактивніше використовуються у роботі з батьками такі форми роботи:
- батьківські збори (обговорення в батьківській спільноті насущних проблем шкільного життя) - 100% педагогів та 83% батьків;
- індивідуальні зустрічі з батьками - 88% педагогів та 78% батьків;
- спілкування через засоби електронного зв’язку (телефоном, Skype, ZOOM тощо) – 6% педагогів та 39% батьків;
- вивчення думки батьків шляхом тестування, спілкування, анкетування - 59% педагогів;
- запрошення батьків на уроки – 12% педагогів та 9% батьків;
- залучення до організації та супроводу туристичних походів, екскурсій, змагань – 53% педагогів та 65% батьків.
Діаграма 25
● Яким є ставлення учнів з класу Вашої дитини до однокласників, які переселилися до вашого населеного пункту через війну?
У цьому навчальному році в 4 та 8 класах, учнів, які відносять до ВПО немає, але є в інших. Всі учні та педагоги гімназії стараються відноситись до них з розумінням, толерантно, про що свідчать результати анкетування:
- часто спілкуються, як у школі, так і за її межами – 88% учнів 8-го класу, 78% батьки;
- нейтрально, так, як і між собою: 12% учнів 8-го класу та 18% педагогів;
- 22% батьків дали відповідь, що школярів, що є внутрішньо переміщеними особами в класі немає;
- на думку педагогів 82% учнів спілкуються із такими дітьми із зацікавленістю та бажанням спілкуватися, намагаються інтегрувати новачків у колектив.
Отже, за даними анкетування та аналізу відповідей учасників освітнього процесу, можна стверджувати, що виховний простір як відкритий у Стрептівській гімназії сформований. У навчальному закладі є умови для навчання дітей з інвалідністю. Зі школою постійно співпрацюють сім’ї, органи влади та самоврядування, громадськість.
ВИСНОВКИ
Провівши дослідження якості освітнього простору Стрептівської гімназії можна зробити висновки, що в закладі в загальному освітнє середовище відповідає багатьом критерієм Стратегії розвитку освіти Львівщини, створені безпечні та комфортні умови для навчання та праці учасників освітнього процесу, учні перебувають у відкритому, безпечному, патріотичному та гармонійному середовищі.
Діаграма 26
Виховний простір гімназії
Безпечність Стрептівської гімназії для власного фізичного, соціального і духовного розвитку своїми відповідями підтвердила більша частина опитаних учнів та батьків, проте результати анкетування показують, що більшість педагогічних працівників не вважає освітнє середовище безпечним. Це переважно пов`язано з неправильним трактуванням запитань.
Переважна більшість учнів та батьків задоволена облаштуванням території і чистотою в приміщеннях закладу освіти. Організація харчування сприяє формуванню культури здорового харчування учнів. Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки. Учні обізнані з правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій. У закладі освіти формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті, створені умови для його використання. У більшості опитані респонденти вважають, що булінгу в закладі освіти немає.
У достатній мірі сформоване середовище сповнене довіри. Адміністрація закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію учнів, їх батьків, педагогічних працівників закладу освіти та взаємну довіру. Дирекція загалом справедливо оцінює роботу педагогів. У закладі освіти панують моральні норми, статева, релігійна і соціальна рівність. Значна частина учителів зазначає що ніколи не відчували тиску на себе з боку учнів та батьків. Керівництво закладу освіти відкрите для спілкування ( чує учасників освітнього процесу, знаходить час для спілкування, відкрито обговорює проблеми). Учні можуть попросити поради, звернутися за підтримкою в більшості випадків до класного керівника, учителів, директора та заступників.
Педагоги загалом справедливо оцінюють навчальні досягнення учнів.
Учні навчального закладу користуються значною свободою в вираженні своїх думок та переконань щодо різних аспектів життя класу та гімназії.
Демократичне середовище у навчальному закладі сформоване в достатній мірі. Керівництво і вчителі завжди зважають на рішення органів учнівського самоврядування. Учні мають можливість брати участь у прийнятті рішень, які стосуються їхнього навчання та шкільного життя. Проте, робота учнівського самоврядування не завжди відповідає очікуванням та потребам учасників освітнього процесу.
Дотримані норми при проведенні виборів до органу батьківського самоврядування закладу освіти. Батьки приймають активну участь у житті гімназії, проте вважають, що її демократичний виховний простір не повністю сформований.
У гімназії виховують любов до України, її історії та мови, дотримується почуття поваги до державних символів України. Патріотичний виховний простір у закладі сформований. Учні відвідують і позитивно оцінюють шкільні заходи до державних свят та на вшанування пам`ятних подій. Здобувачі освіти мають можливість у школі поспілкуватися з активістами громадських організацій, волонтерами, учасниками бойових дій у російсько-українській війні.
Учні упродовж минулого навчального року брали участь в експедиціях, екскурсіях, подорожах, організованих з ініціативи або за підтримки вчителів чи батьків.
Висновок про сформованість виховного простору як культуротворчого важко зробити, тому що відсутні результати по цьому простору серед таких груп респондентів, як педагоги та учні 8-го класу. Педагогічні працівники використовують активні та інтерактивні методи навчання, учителі пропонують учням різноманітні види завдань. У закладі освіти проводяться змагання, заходи, забезпечується розвиток творчого потенціалу всіх суб’єктів освітнього процесу, батьки долучені до проведення екскурсій, подорожей, експедицій, організації турнірів. Проте не всі учні мають можливість розвивати свої інтереси та таланти в повній мірі, присутній низький відсоток залучення здобувачів освіти до роботи в шкільних гуртках та секціях.
Відкритий виховний простір у Стрептівській гімназії сформований. У закладі освіти є умови для навчання дітей з інвалідністю, учасники освітнього процесу позитивно ставляться до дітей з особливими освітніми потребами та внутрішньо переміщених осіб. Батьки задіяні у виховних справах, інших заходах, які відбуваються у закладі освіти. Із закладом освіти співпрацюють сім’ї, органи влади та самоврядування, громадськість.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Узагальнену інформацію про результати моніторингового дослідження
якості освітнього простору взяти до відома та врахувати при складанні плану роботи закладу освіти на 2025-2026 н.р.
На основі результатів цього дослідження визначити актуальні для шкільної спільноти проблеми організації виховного простору школи та публічно обговорити шляхи подолання виявлених проблем.
Продовжувати роботу з покращення безпеки та комфорту освітнього середовища.
Сприяти створенню психологічно-комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію учнів, їх батьків, педагогічних працівників та їх довіру.
Приймати управлінські рішення з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.
Проводити просвітницькі заходи з профілактики булінгу (цькування), жорстокої та протиправної поведінки, конфліктів в учнівських та педагогічних колективах. Негайно повідомляти правоохоронні органи та службу у справах дітей у випадку виявлення фактів булінгу чи іншого насильства у закладі освіти.
Продовжувати налагоджувати співпрацю з учнями, їх батьками, працівниками закладу освіти.
Сприяти активній участі учнів у громадській діяльності: підтримувати та сприяти створенню дитячих об’єднань, які працюють на благо гімназії та громади. Залучати учнів до волонтерських акцій та проектів.
Встановити тісніші зв'язки з із закладами освіти та організаціями з метою обміну досвідом у сфері патріотичного виховання. Сприяти формуванню громадянської позиції учнів, зокрема відчуття причетності до важливих громадських справ.
Створювати умови для активізації співпраці учасників освітнього процесу,
залучати їх до заходів які формують в учнів національну свідомість, патріотизм, любов до свого народу та України.
Сприяти розвитку учнівського самоврядування. Дотримуватись основних принципів, які покладені в основу діяльності шкільного учнівського самоврядування: відповідальності, принцип рівноправності та співробітництва, принцип гласності, принцип колективності.
Забезпечувати психологічну підтримку учасників освітнього процесу під час війни.
Педагогам, батькам важливо систематично проводити бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності серед учнів, навчати дотримуватись принципів: гідна та моральна поведінка, чесність при виконанні завдань, відповідальність за власні вчинки, толерування думок інших, взаємоповага.
Залучати кожного учня школи до виконання навчальних завдань та до участі у виховних справах, що забезпечують формування передбачених планом рис сильного характеру (потрібних для цього умінь та ставлень) на усіх напрямах.
Залучати учнів до участі в конкурсах знавців, предметних олімпіадах, пошуково-дослідницькій роботі.
Шкільному бібліотекару активувати роботу з учнями щодо використання читального залу/ бібліотечного комп’ютера для пошуку потрібної інформації, проводити літературні, пізнавальні заходи, зустрічі, консультувати учнів щодо виконання навчальних проектів.
Адміністрації гімназії активніше долучати та заохочувати батьків до розроблення офіційних документів закладу освіти, стратегії/ програми розвитку закладу, річного плану роботи закладу освіти, участі у виховних проектах та шкільного життя дітей.
