Чорнобиль немає минулого (2 клас)
*Чорнобиль не має минулого Чорнобиль…Трагедія…Пам'ять…*Чорнобиль… Нині це слово знає весь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль. Не можна про це не казати Мовляв, це було вже давно Перед очима батько і мати, І Україна, і Дніпро Не можна ні про що мовчати Горить тривогою чоло. Сьогодні, у 2 класі Стрептівської гімназії, було проведено годину пам’яті про трагедію Чорнобиля. Учні спробували перенестись на 37 років назад. Усіх, сьогоднішніх присутніх, тоді ще й на світі не було. Для нас це історія далека і невідана… Чи доводилось вам бачити землю, на якій ніхто не живе? Хоча ще квітнуть і родять сади, ніхто не споживає тих гірких плодів, не йде до лісу за його цілющими дарами. Біда причаїлася скрізь: у ґрунті, й у воді, у повітрі, у їжі. Поля і луки, ліси і озера, річки і ставки Чорнобильщини тяжко уражені невидимою чорною хворобою. Знайшлись люди, які поклали своє життя для забезпечення для нас світлого майбутнього. Зараз їх називають «ліквідатори», «чорнобильцями», «Героями України». Учні вшанували пам'ять загиблих молитвою і ангелочками, зробленими своїми руками.
